🤫Маленькі та великі секрети прикордонників-винахідників
🔹Інженерія та програмування – з цими темами до братів «Х'юз» та «Джимі».
🔹За ці пів року хлопці створили додатки до БПЛА з функцією нічного бачення. А також збільшили дальність польоту дронів за допомогою вмонтованих систем.
🔹Бійці мають ще багато ідей щодо поліпшення захисту нашого кордону. Але поки це їх маленькі-великі секрети!
Чекаємо на нові розробки та вітаємо всіх причетних з Днем винахідника!🥳
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | YouTube | TikTok
🔹Інженерія та програмування – з цими темами до братів «Х'юз» та «Джимі».
🔹За ці пів року хлопці створили додатки до БПЛА з функцією нічного бачення. А також збільшили дальність польоту дронів за допомогою вмонтованих систем.
🔹Бійці мають ще багато ідей щодо поліпшення захисту нашого кордону. Але поки це їх маленькі-великі секрети!
Чекаємо на нові розробки та вітаємо всіх причетних з Днем винахідника!🥳
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | YouTube | TikTok
💸5 тисяч доларів за перетин кордону: правоохоронці затримали двох чоловіків, які намагалися незаконно потрапити до Угорщини
Юнак мав намір уникнути призову за мобілізацією і вирішив втекти до сусідньої країни. Мешканець Закарпаття пообіцяв йому допомогти, звичайно, не безкоштовно.
Афера провалилася: чоловіків затримали прикордонники спільно з поліцією.
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | YouTube | TikTok
Юнак мав намір уникнути призову за мобілізацією і вирішив втекти до сусідньої країни. Мешканець Закарпаття пообіцяв йому допомогти, звичайно, не безкоштовно.
Афера провалилася: чоловіків затримали прикордонники спільно з поліцією.
🇺🇦 Telegram | Сайт | Instagram | Twitter | Facebook | YouTube | TikTok
Forwarded from ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS
Мій друг, одеський авіатор, парашутист, військовий Костя Оборін повернувся з фронту, щоби сьогодні піднятися в небо над Одесою.
Він тримає в руках урну з прахом свого учня. Навчив його з нуля і до парашутиста-інструктора.
Костіного учня звали Владислав Бувалкін.
Хоробрість це єдине, чого не треба було вчити Влада.
Влад просто рвався на війну добровольцем з чотирнадцятого. Став прикордонником. Вважав, що вони першими приймають удар.
Так і сталося. Він з товаришами тримав прикордонний пункт «Довжанський» до кінця літа 2014. А коли наші відступили, повернувся туди. На замінований вже прикордонний пункт.
Пішов сам. Один. «Сєпари» вже були поруч, і міни могли будь-якої хвилини спрацювати. Та Влад не хотів залишати там прапор. Такою він був людиною. За синьо-жовтим прапором і повернувся.
Отримав свій перший орден. Потім було ще два. Влад воював на повну. За нагородами не ганявся. Але вони його наздоганяли. Було за що.
Він повний кавалер «За мужність». Таких людей одиниці. Та найбільшою нагородою для нього був прапор з «Довжанського», який він врятував.
А ще в нього зірка Героя. Тільки за Влада зірку мусив отримувати вже його син Данило.
Влад загинув в березні. Під час оборони Києва. Під Озершиною, де кожного дня були страшні бої. Потрапив під танковий вогонь.
Танк страшна зброя. Особливо коли б’є прямою. Часу сховатися немає. Чуєш вихід і одразу ж прихід.
За кілька днів до вторгнення Влад сказав Кості, як треба вчинити, якщо Путін наважиться атакувати. І якщо він загине в бою.
«Нехай стану чотирма стихіями. Вогнем, землею, водою та повітрям».
Холодного березневого дня побратими попрощались з Владом в київському крематорії.
Частину праху Маргарита, дружина Влада, поклала в карпатську землю. Під молоді ялинки. Там, куди щороку вони приїжджали родиною. Лісники позначили деревця. Хай ростуть, хай тягнуться до неба. Виросте Данило, син Влада, і буде знати, в яких саме карпатських велетнях є частка його батька.
А сьогодні Костя Оборін разом з дружиною і сином Влада. Він піднявся в одеське небо та розвіяв іншу частину праху над містом, яке Влад вважав найкращим в світі. Над Чорним морем. І над злітною смугою аероклубу ОДЕСА. Тепер воїн став часткою хвиль і змішався з одеським повітрям, в якому рівень молекул свободи завжди безнадійно зашкалює.
Він став чотирма стихіями. Останне бажання Влада виконано.
Сьогодні, 17 вересня, у Влада Бувалкіна день народження.
Він тримає в руках урну з прахом свого учня. Навчив його з нуля і до парашутиста-інструктора.
Костіного учня звали Владислав Бувалкін.
Хоробрість це єдине, чого не треба було вчити Влада.
Влад просто рвався на війну добровольцем з чотирнадцятого. Став прикордонником. Вважав, що вони першими приймають удар.
Так і сталося. Він з товаришами тримав прикордонний пункт «Довжанський» до кінця літа 2014. А коли наші відступили, повернувся туди. На замінований вже прикордонний пункт.
Пішов сам. Один. «Сєпари» вже були поруч, і міни могли будь-якої хвилини спрацювати. Та Влад не хотів залишати там прапор. Такою він був людиною. За синьо-жовтим прапором і повернувся.
Отримав свій перший орден. Потім було ще два. Влад воював на повну. За нагородами не ганявся. Але вони його наздоганяли. Було за що.
Він повний кавалер «За мужність». Таких людей одиниці. Та найбільшою нагородою для нього був прапор з «Довжанського», який він врятував.
А ще в нього зірка Героя. Тільки за Влада зірку мусив отримувати вже його син Данило.
Влад загинув в березні. Під час оборони Києва. Під Озершиною, де кожного дня були страшні бої. Потрапив під танковий вогонь.
Танк страшна зброя. Особливо коли б’є прямою. Часу сховатися немає. Чуєш вихід і одразу ж прихід.
За кілька днів до вторгнення Влад сказав Кості, як треба вчинити, якщо Путін наважиться атакувати. І якщо він загине в бою.
«Нехай стану чотирма стихіями. Вогнем, землею, водою та повітрям».
Холодного березневого дня побратими попрощались з Владом в київському крематорії.
Частину праху Маргарита, дружина Влада, поклала в карпатську землю. Під молоді ялинки. Там, куди щороку вони приїжджали родиною. Лісники позначили деревця. Хай ростуть, хай тягнуться до неба. Виросте Данило, син Влада, і буде знати, в яких саме карпатських велетнях є частка його батька.
А сьогодні Костя Оборін разом з дружиною і сином Влада. Він піднявся в одеське небо та розвіяв іншу частину праху над містом, яке Влад вважав найкращим в світі. Над Чорним морем. І над злітною смугою аероклубу ОДЕСА. Тепер воїн став часткою хвиль і змішався з одеським повітрям, в якому рівень молекул свободи завжди безнадійно зашкалює.
Він став чотирма стихіями. Останне бажання Влада виконано.
Сьогодні, 17 вересня, у Влада Бувалкіна день народження.