InformNapalm

"Оці всі відео, на яких спочатку "солдати ДНР" після Маріуполя відмовляються йти "визволяти територію ЛНР", і навпаки: де "воїни ЛНР" заявляють, що вже "визволили свою республіку" і не згодні воювати на території "іншої держави - ДНР"...

Відео ці водночас і смішні, і дуже повчальні. Так, зрозуміло, що виловлені патрулями, насильно мобілізовані чоловіки з ОРДЛО просто не хочуть вмирати, але не можуть наважитися на справжній протест. Тому й апелюють до якихось "республік", їх "кордонів" та "законів" і навіть до публічних обіцянок пушиліних "глав республік". Такий от "бунт на колінах".

Герої цих "рішучих виступів" - це переважно нещодавні цивільні, які потрапили під маховик сафарі-мобілізації в "ЛДНР", що триває з лютого цього року. Часто вони потрапили на фронт проти своїх співгромадян буквально з вулиці. У "республіках" тривають облави на чоловіків, тому багато з них місяцями не виходять з власних квартир.

Плодами російської сафарі-мобілізації стали так звані "стрілецькі полки мобілізаційного резерву". У "ДНР" вони нумеруються після №100: 113-й, 127-й, а в "ЛНР" після №200: 206-й і т.д. Екіпіруються та озброюються мобіки за останньою найгіршою категорією - різним старим непотребом. І то далеко не всі. Цікаво, що цей ганебний аспект російська пропаганда намагається романтизувати, називаючи такі полки "залізними касками" - мовляв, такі суворі, що воюють голими руками, як колись діди у Другу світову.

Незважаючи на відсутність будь якої підготовки та можливостей, мобполки використовують на першій лінії, часто - в штурмових діях, як от в Маріуполі. Це просто хрестоматійний приклад "гарматного м'яса". Нові мобіки настільки відрізняються від бойовиків навіть старої ерзац-армії "ЛДНР", що рішення про створення окремих "стрілецьких полків" продиктоване радше тим, щоб не розбавляти і так далекий від норми контингент "кадрових" частин т.зв "народної міліції" ще гіршим елементом.

При цьому номери в/ч мобполків, які проскакують у медіа, збігаються з номерами старих формувань 1-го і 2-го армійських корпусів "ЛДНР". Наприклад, в/ч 08818 - це водночас і "кадровий" 11-й гвардійський мотострілецький полк "ДНР" (колишня банда "Восток"), і "стрілецькі полки" №105 і №107 з мобілізованих. 115-й полк мобрезерву "ДНР" має аналогічний номер (в/ч 08826), що й "кадрова" 100-та мотострілецька бригада ("Купол" / "Республіканська гвардія"). Можливо, кадрові "міліціонери", не змішуючись із чорносвитниками безпосередньо, здійснюють якогось роду кураторство над ними.

Але повертаючись до "законодавства республік", яке мало б, на думку авторів відеозвернень, стояти на сторожі їх прав. Звісно, і ми, і вони, і самі пушиліни розуміють, що це бутафорія. На відміну від міжнародного права і, зокрема, статті 51-ї Женевської конвенції, яка забороняє окупаційній державі "примушувати осіб, що перебувають під захистом, служити в її збройних чи допоміжних силах". Під державою варто розуміти не бутафорські "адміністрації ЛДНР", а Росію, яка й проводить сафарі-мобілізацію та кидає громадян України з Донеччини і Луганщини гинути - не лише на їх малій батьківщині, але й на Харківщині та Херсонщині. Сміливості назвати речі своїми іменами у авторів відеозвернень поки бракує, але їм все ж дуже хочеться вижити.

Хитре чи інстинктивне чіпляння за неіснуючі атрибути суверенітету "республік" в окупації - як за рятівну соломинку, ще раз засвідчує, наскільки дійсно важливими у житті людини є справжні суверенітет і незалежність своєї країни.

Бо коли твоя держава справді незалежна, то чужа імперія не буде використовувати її та її громадян як дармовий ресурс для своїх безкінечних загарбницьких війн. Коли твоя держава справді незалежна, то її громадяни самі обирають собі владу, а влада зважає на громадську думку, ухвалюючи доленосні рішення. Незалежна держава не постає нізвідки як "технічний проєкт" імперської геополітики і не зникає "технічно" після досягнення метрополією своїх завдань. А от "республіки Донбасу" мають всі шанси "технічно" зникнути в ім'я чергового аншлюсу путінського райху.

43.9K views09:26