Нафтовий термінал у Феодосії горить вже шосту добу, як ми і прогнозували, його не зможуть загасити поки він повністю не вигорить. Це пов'язано з комплексом факторів серед яких: саботаж на місцях, погодні умови і нестача сил та засобів для гасіння пожежі такого рівня.

Вболіваємо за обидві сторони цього конфлікту, який має стати першою ластівкою в параді міжетнічних протистоянь та локальних війн, що призведуть до розпаду РФ. Федеральний центр надто слабкий, щоб втримати контроль за ситуацією і невдовзі ця порохова діжка має зірватись. Війна всіх проти всіх на території РФ - це закономірний сценарій шлях до якого Москва відкрила ще в 2014, але значно прискорила з 2022.

Дагестан давно готовий показати клану Кадирова зуби, подивимось, чи готовий Керімов перегризти глотку свого опонента. 🍿

І до важливих соціальних новин на тимчасово окупованих територіях:

"Мами Луганська" занепокоєні, що в РФ відмовили у вакцинації квадроберу 😁

Деякі читачі запитували в приватних повідомленнях чому ми писали, що однією з причин повного вигорання нафтового терміналу у Феодосії є саботаж? Чи хтось з місцевих свідомо діяв на користь України?

Насправді причини саботажу більш тривіальні. Просто за паперами там було близько 80-85% пального, але в реальності вже понад декілька місяців кількість пального не перевищувала 50% і підрив терміналу став справжнім подарунком для певних посадових осіб, якім було вкрай необхідно закрити нестачу і списати те, що вже вкрадене.

Бойові побратими з підрозділу "Асгард" звернулись до волонтерів та військових з проханням поширити це звернення і допис, щоб суспільний розголос допоміг врегулюванню ситуації. Честь воїнам ЗСУ. Слава Україні.
https://t.me/asgard_fpv/331

Командир бригади "Азов" Денис Прокопенко сьогодні написав на своїй сторінці у Facebook

"Багато років тому, до того, як росіяни вторглися в Україну у 2014 році, ми були закоханими в українську військову історію юнаками. Українська Повстанська Армія, Визвольні змагання, підпільна боротьба за свободу України минулих поколінь були для нас усім. Імена Романа Шухевича, Євгена Коновальця, Петра Болбочана, Василя Кука та інших видатних українських військових діячів — найважливішими дороговказами. А 14 жовтня, Покрова, День створення УПА — визначним святом.

Минули роки, і те, про що ми тоді читали в книжках, стало для нас щоденною реальністю. Той самий ворог. Та сама нелюдська жорстокість окупантів до українців. І той самий гнів до ворогів.

Відзначаючи цей день, ми не поклоняємося попелу. Ми підтримуємо вогонь. Той вогонь, що горів в упівських криївках. Той вогонь, що спалює у наших серцях кволість, страх та відчай. Той вогонь, що проявлений в залпах нашої зброї, і якого так бояться наші вороги.

Я вітаю особовий склад 12-ої бригади «Азов» із цим святом. Всі ви — гідні того, аби нести цей вогонь і надалі. Ви довели це своєю мужністю, своїми потом та кровʼю, своєю нездоланною волею до боротьби. Коли я чую, як наші бійці, які щойно повернулись з полону, рвуться повернутись у стрій; коли я бачу, як вчорашні рекрути без страху вступають у бій, зупиняючи російські штурми; коли я думаю про всіх тих, хто поліг у боях, та хто майже два з половиною роки тримається у полоні, я щораз переконуюсь — ви найкраще, що могло статись з Україною.

Я впевнений, що вояки УПА, дивляться на ваш щоденний чин, пишаються вами, і посміхаються тому, що справа захисту України в надійних руках. Про кращих нащадків годі й мріяти.

Памʼятайте, що в темряві кривавих боїв, у вас є те, що ніколи не зрадить та назавжди залишиться з вами. Вогонь, який освітлював шлях тисячам і тисячам українських лицарів до вас.

Слава Україні!"