Знай свої права
☝️📑 Держпродспоживслужба нагадує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в Україні забороняється:
❌ нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
❌ припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;
❌ стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо).
❗ Водночас воєнний стан не звільняє громадян України від сплати за комунальні послуги - плата нараховується весь період воєнного стану і, якщо споживач не сплачує, після закінчення військового стану це все одно доведеться зробити, а саме оплатити «чистий» борг, що буде складатись лише з самих нарахувань.
🏨 Щодо нарахування плати за комунальні послуги споживачам, що вимушено покинули свої домівки, згідно із статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
🧾 Таким чином, споживачі, які тимчасово залишили свої домівки, можуть скористатися зазначеним правом за умови надання (в тому числі за допомогою засобів електронного зв’язку ) виконавцю комунальних послуг заяви та довідки з тимчасового місця проживання, лікування, проходження військової служби, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тощо.
☝️📑 Держпродспоживслужба нагадує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в Україні забороняється:
❌ нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
❌ припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;
❌ стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо).
❗ Водночас воєнний стан не звільняє громадян України від сплати за комунальні послуги - плата нараховується весь період воєнного стану і, якщо споживач не сплачує, після закінчення військового стану це все одно доведеться зробити, а саме оплатити «чистий» борг, що буде складатись лише з самих нарахувань.
🏨 Щодо нарахування плати за комунальні послуги споживачам, що вимушено покинули свої домівки, згідно із статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
🧾 Таким чином, споживачі, які тимчасово залишили свої домівки, можуть скористатися зазначеним правом за умови надання (в тому числі за допомогою засобів електронного зв’язку ) виконавцю комунальних послуг заяви та довідки з тимчасового місця проживання, лікування, проходження військової служби, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тощо.
☝️ Держпродспоживслужба нагадує споживачам та суб’єктам господарювання, що гарантія безпечності харчових продуктів досягається сумлінним виконанням норм чинного законодавства.
🐟 Звертаємо увагу, що кожна партія живої риби має надходити у точки продажу з супровідними документами, а законними місцями для торгівлі живою рибою є, зокрема, магазини, супермаркети, ринки, тощо.
🌐 Детальніше:
https://bit.ly/4529LCl
🐟 Звертаємо увагу, що кожна партія живої риби має надходити у точки продажу з супровідними документами, а законними місцями для торгівлі живою рибою є, зокрема, магазини, супермаркети, ринки, тощо.
🌐 Детальніше:
https://bit.ly/4529LCl
#знай_свої_права
☝️📑 Держпродспоживслужба звертає увагу суб’єктів господарювання та споживачів, що 11 листопада набуває чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2023 р. № 839 «Про затвердження Порядку попередньої ідентифікації віку користувачів веб-сайтів виробників, імпортерів пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та/або електронних сигарет».
👱♂️💻 Відповідно до зазначеної постанови одноразовий доступ до веб-сайту виробника (імпортера) пристроїв для споживання тютюнових виробів та електронних сигарет надається тільки за умови попередньої ідентифікації віку користувача веб-сайту з використанням документа, що посвідчує особу, будь-яким з таких способів:
✔️ подання інформації (відомостей, даних), що міститься в е-паспорті, е-паспорті для виїзду за кордон, у порядку та спосіб, передбачені для подання електронних копій е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу та її вік;
✔️ з використанням технології розпізнавання обличчя через відповідний модуль, де користувач має продемонструвати обличчя та документ, що посвідчує особу. В такому разі веб-сайт інтернет-магазину автоматично перевіряє справжність зображення користувача за допомогою методу розпізнавання реальності особи (liveness detection method), розпізнає документ та у разі відповідності зображення обличчя документу проводить ідентифікацію віку користувача;
✔️ із залученням оператора, коли користувач на веб-сайті виробника, імпортера через відповідний модуль в режимі реального часу демонструє обличчя та документ, що посвідчує особу, а оператор проводить віддалену ідентифікацію користувача та перевіряє його вік.
✅ Захист персональних даних під час ідентифікації віку користувача з використанням документа, що посвідчує особу, здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
☝️📑 Держпродспоживслужба звертає увагу суб’єктів господарювання та споживачів, що 11 листопада набуває чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2023 р. № 839 «Про затвердження Порядку попередньої ідентифікації віку користувачів веб-сайтів виробників, імпортерів пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та/або електронних сигарет».
👱♂️💻 Відповідно до зазначеної постанови одноразовий доступ до веб-сайту виробника (імпортера) пристроїв для споживання тютюнових виробів та електронних сигарет надається тільки за умови попередньої ідентифікації віку користувача веб-сайту з використанням документа, що посвідчує особу, будь-яким з таких способів:
✔️ подання інформації (відомостей, даних), що міститься в е-паспорті, е-паспорті для виїзду за кордон, у порядку та спосіб, передбачені для подання електронних копій е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу та її вік;
✔️ з використанням технології розпізнавання обличчя через відповідний модуль, де користувач має продемонструвати обличчя та документ, що посвідчує особу. В такому разі веб-сайт інтернет-магазину автоматично перевіряє справжність зображення користувача за допомогою методу розпізнавання реальності особи (liveness detection method), розпізнає документ та у разі відповідності зображення обличчя документу проводить ідентифікацію віку користувача;
✔️ із залученням оператора, коли користувач на веб-сайті виробника, імпортера через відповідний модуль в режимі реального часу демонструє обличчя та документ, що посвідчує особу, а оператор проводить віддалену ідентифікацію користувача та перевіряє його вік.
✅ Захист персональних даних під час ідентифікації віку користувача з використанням документа, що посвідчує особу, здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
📟Відповідальність за відсутність РРО: хто звільняється з 1 жовтня?
Починаючи з 01 жовтня 2023 року суб'єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
• тимчасово окупованих рф територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
• територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
• територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Починаючи з 01 жовтня 2023 року суб'єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
• тимчасово окупованих рф територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
• територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
• територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
🏷️Особливості маркування дитячого харчування
🥣Враховуючи важливість раціону малечі і всі ризики, які варто попередити при виборі першого прикорму, до маркування дитячого харчування в Україні існують спеціальні вимоги, нормовані Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів та операторів ринку - на дитячому харчуванні окрім обов’язкової інформації про харчовий продукт має бути вказана додаткова інформація згідно зі статтею 6-1 зазначеного Закону, зокрема:
• поряд з назвою зазначається - вік дитини, з якого вона може споживати такий продукт.
• інформація про спосіб приготування та/або використання такого харчового продукту, а також, якщо це має значення, - позначка щодо важливості дотримання цього способу.
• особливі харчові потреби, функціональні стани та/або захворювання, за наявності яких рекомендовано вживати такі харчові продукти.
• обов’язкова інформація про поживну цінність має додатково включати кількість кожної мінеральної речовини (крім молібдену) і кожного вітаміну, а також - кількість холіну, інозитолу та карнітину.
• обов’язкова інформація про поживну цінність дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування не може включати зазначення кількості солі; зазначається на упаковці або тарі в повному обсязі, незалежно від розміру їх найбільшої поверхні; не може повторюватися у маркуванні; може бути доповнена інформацією про вміст білків, вуглеводів та жирів, а також співвідношення сироваткового білка та казеїну;
• інформація про вміст вітамінів і мінералів, яка виражається як відсоток відповідних референсних величин споживання.
• інформація про спосіб приготування та/або використання та про умови зберігання, а також попередження про небезпеку для здоров’я дитини у разі невідповідного приготування або зберігання.
• інформація про безумовну перевагу грудного вигодовування.
• обов’язково повинна бути вказана інформація про поживну цінність харчових продуктів, а саме про енергетичну цінність та вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі.
• за потреби поряд з інформацією про поживну цінність може розміщуватися напис про те, що наявність солі зумовлена виключно вмістом натрію, який має природне походження, а не додавався у процесі виробництва харчового продукту.
• зміст обов’язкової інформації про поживну цінність харчових продуктів, може бути доповнено зазначенням вмісту однієї або декількох таких речовин:
◦ мононенасичені жири;
◦ поліненасичені жири;
◦ поліоли;
◦ крохмаль;
◦ харчові волокна;
◦ вітаміни або мінеральні речовини, наведені в додатку № 9 до цього зазначеного Закону, якщо вони містяться в харчовому продукті у значних кількостях.
🥣Враховуючи важливість раціону малечі і всі ризики, які варто попередити при виборі першого прикорму, до маркування дитячого харчування в Україні існують спеціальні вимоги, нормовані Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів та операторів ринку - на дитячому харчуванні окрім обов’язкової інформації про харчовий продукт має бути вказана додаткова інформація згідно зі статтею 6-1 зазначеного Закону, зокрема:
• поряд з назвою зазначається - вік дитини, з якого вона може споживати такий продукт.
• інформація про спосіб приготування та/або використання такого харчового продукту, а також, якщо це має значення, - позначка щодо важливості дотримання цього способу.
• особливі харчові потреби, функціональні стани та/або захворювання, за наявності яких рекомендовано вживати такі харчові продукти.
• обов’язкова інформація про поживну цінність має додатково включати кількість кожної мінеральної речовини (крім молібдену) і кожного вітаміну, а також - кількість холіну, інозитолу та карнітину.
• обов’язкова інформація про поживну цінність дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування не може включати зазначення кількості солі; зазначається на упаковці або тарі в повному обсязі, незалежно від розміру їх найбільшої поверхні; не може повторюватися у маркуванні; може бути доповнена інформацією про вміст білків, вуглеводів та жирів, а також співвідношення сироваткового білка та казеїну;
• інформація про вміст вітамінів і мінералів, яка виражається як відсоток відповідних референсних величин споживання.
• інформація про спосіб приготування та/або використання та про умови зберігання, а також попередження про небезпеку для здоров’я дитини у разі невідповідного приготування або зберігання.
• інформація про безумовну перевагу грудного вигодовування.
• обов’язково повинна бути вказана інформація про поживну цінність харчових продуктів, а саме про енергетичну цінність та вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі.
• за потреби поряд з інформацією про поживну цінність може розміщуватися напис про те, що наявність солі зумовлена виключно вмістом натрію, який має природне походження, а не додавався у процесі виробництва харчового продукту.
• зміст обов’язкової інформації про поживну цінність харчових продуктів, може бути доповнено зазначенням вмісту однієї або декількох таких речовин:
◦ мононенасичені жири;
◦ поліненасичені жири;
◦ поліоли;
◦ крохмаль;
◦ харчові волокна;
◦ вітаміни або мінеральні речовини, наведені в додатку № 9 до цього зазначеного Закону, якщо вони містяться в харчовому продукті у значних кількостях.
Офіційний вебпортал парламенту України
Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів
Закон України; Перелік, Вимоги від 06.12.2018 № 2639-VIII
#Знай_свої_права
🤔🤷🏻♂️ Вирішили повернути кошти за неякісний товар, але ціна вже змінилася? Розповідаємо про права споживача в такому випадку.
📍Якщо товар виявився неякісним і доведено, що суттєвий недолік виник з вини виробника, а не споживача, ви маєте право замінити товар на аналогічний чи повернути кошти.
📑Відповідно до пункту 7 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» на момент розірвання договору купівлі-продажу споживач має право:
🔹 повернути суму зазначену в чеку, якщо вартість товару зменшилася;
🔹 повернути суму, що зазначена на ціннику, якщо ціна товару збільшилася.
📌Отже, якщо ціна товару в день розірвання договору купівлі-продажу зменшилася, покупець має право отримати повну суму сплачених коштів, вказаних у розрахунковому документі.
☝🏻Якщо ціна товару в день розірвання договору купівлі-продажу збільшилася, споживач має право отримати більшу суму, тобто ту, що зазначена на ціннику.
‼️Пам’ятайте! Сплачені за товар кошти ви маєте право повернути в день звернення чи протягом 7 днів. Якщо скористалися послугами інтернет-магазину – не більше ніж 30 днів.
🤔🤷🏻♂️ Вирішили повернути кошти за неякісний товар, але ціна вже змінилася? Розповідаємо про права споживача в такому випадку.
📍Якщо товар виявився неякісним і доведено, що суттєвий недолік виник з вини виробника, а не споживача, ви маєте право замінити товар на аналогічний чи повернути кошти.
📑Відповідно до пункту 7 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» на момент розірвання договору купівлі-продажу споживач має право:
🔹 повернути суму зазначену в чеку, якщо вартість товару зменшилася;
🔹 повернути суму, що зазначена на ціннику, якщо ціна товару збільшилася.
📌Отже, якщо ціна товару в день розірвання договору купівлі-продажу зменшилася, покупець має право отримати повну суму сплачених коштів, вказаних у розрахунковому документі.
☝🏻Якщо ціна товару в день розірвання договору купівлі-продажу збільшилася, споживач має право отримати більшу суму, тобто ту, що зазначена на ціннику.
‼️Пам’ятайте! Сплачені за товар кошти ви маєте право повернути в день звернення чи протягом 7 днів. Якщо скористалися послугами інтернет-магазину – не більше ніж 30 днів.
💎💍 Держпродспоживслужба нагадує, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», ювелірні вироби віднесено до переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), тобто, ювелірні вироби належної якості повернути в магазин не можна.
☝️ Проте, у випадку неналежної якості товару, протягом гарантійного строку споживач має право пред’явити претензії продавцю. Як споживач може довести, що йому продали неякісний товар? Шляхом проведення експертизи за письмовою заявою споживача до суб’єкта господарювання, у якого придбавався даний виріб. Суб’єкт господарювання має організувати проведення експертизи протягом 3-х днів з дня отримання заяви від споживача. Оплату за експертизу має здійснити суб’єкт господарювання, але якщо експертиза доведе вину споживача, а не виробничий недолік, то споживач повертає кошти за експертизу суб’єкту господарювання.
📑 Відповідно до Правил торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб’єктам господарювання на праві власності, ювелірні вироби як вітчизняного, так і іноземного виробництва, під час продажу повинні мати товарний ярлик, прикріплений металевою пломбою, на якому зазначена така інформація:
✔️ найменування або товарний знак підприємства-виробника;
✔️ найменування виробу або його шифр;
✔️ найменування сплаву металу та його проба;
✔️ маса виробу;
✔️ номер (розмір) каблучки або браслета;
✔️ найменування каменю та його маса;
✔️ позначки «виріб був у вжитку» або «б/в» для ювелірних виробів, які були у вжитку.
☝️ У разі порушення Ваших прав споживача Ви можете звернутися до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів.
☝️ Проте, у випадку неналежної якості товару, протягом гарантійного строку споживач має право пред’явити претензії продавцю. Як споживач може довести, що йому продали неякісний товар? Шляхом проведення експертизи за письмовою заявою споживача до суб’єкта господарювання, у якого придбавався даний виріб. Суб’єкт господарювання має організувати проведення експертизи протягом 3-х днів з дня отримання заяви від споживача. Оплату за експертизу має здійснити суб’єкт господарювання, але якщо експертиза доведе вину споживача, а не виробничий недолік, то споживач повертає кошти за експертизу суб’єкту господарювання.
📑 Відповідно до Правил торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб’єктам господарювання на праві власності, ювелірні вироби як вітчизняного, так і іноземного виробництва, під час продажу повинні мати товарний ярлик, прикріплений металевою пломбою, на якому зазначена така інформація:
✔️ найменування або товарний знак підприємства-виробника;
✔️ найменування виробу або його шифр;
✔️ найменування сплаву металу та його проба;
✔️ маса виробу;
✔️ номер (розмір) каблучки або браслета;
✔️ найменування каменю та його маса;
✔️ позначки «виріб був у вжитку» або «б/в» для ювелірних виробів, які були у вжитку.
☝️ У разі порушення Ваших прав споживача Ви можете звернутися до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів.
📆З 2 жовтня 2023 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" та інших законів України щодо імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство України шляхом імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу у сфері аудіовізуальної реклами (Європейської конвенції про транскордонне телебачення, Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги від 10 березня 2010 року із змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року)», що був ухвалений Верховною Радою наприкінці травня цього року.
✍️Зміни, зокрема, стосуються визначення поняття «реклама», сфери застосування Закону України «Про рекламу», спільного регулювання та саморегулювання у сфері реклами, вимог до мови реклами, спонсорства, продакт-плейсменту, телепродажу, соціальної реклами, загальних та особливих вимог до реклами, механізмів контролю за її змістом та порядком розповсюдження тощо.
✍️Зміни, зокрема, стосуються визначення поняття «реклама», сфери застосування Закону України «Про рекламу», спільного регулювання та саморегулювання у сфері реклами, вимог до мови реклами, спонсорства, продакт-плейсменту, телепродажу, соціальної реклами, загальних та особливих вимог до реклами, механізмів контролю за її змістом та порядком розповсюдження тощо.
#знай_свої_права
📲 На сьогодні майже кожен громадянин України є користувачем послуг мобільного зв’язку та інтернету. Без цих послуг важко уявити життя сучасної людини, проте для досить часто виникають ситуації, коли «нарахування/списання» коштів стає несподіванкою для абонентів.
☝️ Держпродспоживслужба нагадує деякі пункти із переліку прав споживачів під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг, що передбачені Правилами надання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, а саме про права споживача на:
📍 безоплатне отримання від оператора, провайдера вичерпної інформації про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг;
📍 отримання від оператора, провайдера відомостей щодо наданих послуг;
📍 обмеження оператором, провайдером телекомунікацій доступу споживача до окремих видів послуг на підставі його власної письмової заяви;
📍 повернення від оператора, провайдера невикористаної частки коштів у разі відмови від передплачених послуг у випадках і порядку, визначених цими Правилами, а також договором приєднання щодо виконання благодійного телекомунікаційного повідомлення (у разі укладення такого договору);
📍 відмову від телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання телекомунікаційних послуг;
📍 відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли;
📍 отримання відомостей щодо можливості та порядку відмови від замовленої телекомунікаційної послуги;
📍 оскарження неправомірних дій оператора, провайдера шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів;
📑 Разом з цим, інформуємо, що відповідно до частини третьої статті 104 Закону України «Про електронні комунікації» умовами надання та отримання електронних комунікаційних послуг кінцевому користувачу є укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших актів законодавства; оплата замовленої кінцевим користувачем електронної комунікаційної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом або договором про надання електронних комунікаційних послуг.
✔️ Пунктом 16 частини першої статті 107 Закону України «Про електронні комунікації» передбачено, що електронні комунікаційні послуги, що надаються знеособлено (анонімно), розшифруванню не підлягають.
❗ Споживач має право на подання звернень (скарг) щодо надання електронних комунікаційних послуг постачальнику електронних комунікаційних послуг, регуляторному органу, іншим органам державної влади відповідно до компетенції, а також на їх розгляд та належне реагування щодо поновлення його прав і захисту законних інтересів відповідно до законодавства (стаття 122 Закону України «Про електронні комунікації»).
☝️ Якщо у вас є підстави вважати, що списання коштів сталося неправомірно, а претензії ігноруються суб’єктом господарювання, ви маєте право подати скаргу до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем проживання.
📲 На сьогодні майже кожен громадянин України є користувачем послуг мобільного зв’язку та інтернету. Без цих послуг важко уявити життя сучасної людини, проте для досить часто виникають ситуації, коли «нарахування/списання» коштів стає несподіванкою для абонентів.
☝️ Держпродспоживслужба нагадує деякі пункти із переліку прав споживачів під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг, що передбачені Правилами надання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, а саме про права споживача на:
📍 безоплатне отримання від оператора, провайдера вичерпної інформації про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг;
📍 отримання від оператора, провайдера відомостей щодо наданих послуг;
📍 обмеження оператором, провайдером телекомунікацій доступу споживача до окремих видів послуг на підставі його власної письмової заяви;
📍 повернення від оператора, провайдера невикористаної частки коштів у разі відмови від передплачених послуг у випадках і порядку, визначених цими Правилами, а також договором приєднання щодо виконання благодійного телекомунікаційного повідомлення (у разі укладення такого договору);
📍 відмову від телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання телекомунікаційних послуг;
📍 відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли;
📍 отримання відомостей щодо можливості та порядку відмови від замовленої телекомунікаційної послуги;
📍 оскарження неправомірних дій оператора, провайдера шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів;
📑 Разом з цим, інформуємо, що відповідно до частини третьої статті 104 Закону України «Про електронні комунікації» умовами надання та отримання електронних комунікаційних послуг кінцевому користувачу є укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших актів законодавства; оплата замовленої кінцевим користувачем електронної комунікаційної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом або договором про надання електронних комунікаційних послуг.
✔️ Пунктом 16 частини першої статті 107 Закону України «Про електронні комунікації» передбачено, що електронні комунікаційні послуги, що надаються знеособлено (анонімно), розшифруванню не підлягають.
❗ Споживач має право на подання звернень (скарг) щодо надання електронних комунікаційних послуг постачальнику електронних комунікаційних послуг, регуляторному органу, іншим органам державної влади відповідно до компетенції, а також на їх розгляд та належне реагування щодо поновлення його прав і захисту законних інтересів відповідно до законодавства (стаття 122 Закону України «Про електронні комунікації»).
☝️ Якщо у вас є підстави вважати, що списання коштів сталося неправомірно, а претензії ігноруються суб’єктом господарювання, ви маєте право подати скаргу до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем проживання.
#знай_свої_права
💊 Держпродспоживслужба нагадує споживачам та суб’єктам господарювання, що ціни на лікарські засоби підлягають державному регулюванню.
📑 Постановою КМУ від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» передбачено встановлення граничних надбавок:
📍 на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, та диференційовані граничні торговельні (роздрібні) надбавки 10-25 відсотків, в залежності від закупівельної ціни з урахуванням податків;
📍 на лікарські засоби (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів, а також лікарських засобів, що підлягають закупівлі відповідно до договорів керованого доступу), які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків;
📍на лікарські засоби (крім препаратів інсуліну), вартість яких підлягає реімбурсації відповідно до законодавства, граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 15 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків;
📍на препарати інсуліну, вартість яких підлягає реімбурсації відповідно до законодавства, граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків.
💁 При виникнення питань щодо правомірності формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби рекомендуємо звертатись до територіального органу Держпродспоживслужби у Вашому регіоні або в Держлікслужбу.
☝️ Довідково. До Переліку лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, включено 492 препарати, в тому числі 72 препарати інсуліну та 9 позицій комбінованих лікарських засобів. При цьому, 192 препарати із зазначеного Переліку є безкоштовними.
💊 Держпродспоживслужба нагадує споживачам та суб’єктам господарювання, що ціни на лікарські засоби підлягають державному регулюванню.
📑 Постановою КМУ від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» передбачено встановлення граничних надбавок:
📍 на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, та диференційовані граничні торговельні (роздрібні) надбавки 10-25 відсотків, в залежності від закупівельної ціни з урахуванням податків;
📍 на лікарські засоби (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів, а також лікарських засобів, що підлягають закупівлі відповідно до договорів керованого доступу), які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків;
📍на лікарські засоби (крім препаратів інсуліну), вартість яких підлягає реімбурсації відповідно до законодавства, граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 15 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків;
📍на препарати інсуліну, вартість яких підлягає реімбурсації відповідно до законодавства, граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків.
💁 При виникнення питань щодо правомірності формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби рекомендуємо звертатись до територіального органу Держпродспоживслужби у Вашому регіоні або в Держлікслужбу.
☝️ Довідково. До Переліку лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, включено 492 препарати, в тому числі 72 препарати інсуліну та 9 позицій комбінованих лікарських засобів. При цьому, 192 препарати із зазначеного Переліку є безкоштовними.
💊 Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів, що дієтична добавка – це харчовий продукт, що споживається у невеликих визначених кількостях додатково до звичайного харчового раціону, який є концентрованим джерелом поживних речовин, у тому числі білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин (цей перелік не є виключним), і виготовлений у вигляді таблеток, капсул, драже, порошків, рідин або інших формах.
☝️ Дієтична добавка, харчовий продукт, який не є лікарським засобом, про що зазначається на маркуванні.
🌐 Детальніше: http://surl.li/mqqpm
☝️ Дієтична добавка, харчовий продукт, який не є лікарським засобом, про що зазначається на маркуванні.
🌐 Детальніше: http://surl.li/mqqpm
⌛🌏 В нашому світі немає нічого вічного. І це стосується будь-яких товарів, що може придбати споживач.
☝️ На харчових продуктах інформація про кінцевий термін споживання обов’язково зазначається на етикетці, а всі інші товари мають гарантійний строк.
📑 Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантійний строк – це термін, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.
✅ Нагадуємо споживачам деякі правила, що регламентуються Законом України «Про захист прав споживачів»:
✔️ на сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
✔️ у разі онлайн-покупок, гарантійний строк обчислюється починаючи від дня передачі товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складення - від дня їх здійснення, а якщо день передачі, установки (підключення) чи складення товару, а також передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладення договору купівлі-продажу, - від дня укладення договору купівлі-продажу;
✔️ при виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті.
при обміні товару його гарантійний строк обчислюється заново від дня обміну.
☝️ Водночас нагадуємо, що вимоги споживача розглядаються після пред’явлення ним розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.
✍️ Якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено - звертайтесь до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів.
☝️ На харчових продуктах інформація про кінцевий термін споживання обов’язково зазначається на етикетці, а всі інші товари мають гарантійний строк.
📑 Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантійний строк – це термін, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.
✅ Нагадуємо споживачам деякі правила, що регламентуються Законом України «Про захист прав споживачів»:
✔️ на сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
✔️ у разі онлайн-покупок, гарантійний строк обчислюється починаючи від дня передачі товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складення - від дня їх здійснення, а якщо день передачі, установки (підключення) чи складення товару, а також передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладення договору купівлі-продажу, - від дня укладення договору купівлі-продажу;
✔️ при виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті.
при обміні товару його гарантійний строк обчислюється заново від дня обміну.
☝️ Водночас нагадуємо, що вимоги споживача розглядаються після пред’явлення ним розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.
✍️ Якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено - звертайтесь до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів.
#знай_свої_права
📦📨 Поштові послуги давно стали звичною частиною нашого життя. Проте, крім беззаперечної зручності, існують певні ризики як для користувачів зазначених послуг, так і для їх надавачів. Давайте разом розберемось, як чинне законодавство захищає споживача в такому випадку.
📃 Відповідно до Статті 32 Закону України «Про поштовий зв’язок» за невиконання чи неналежне виконання послуг оператори поштового зв’язку несуть перед користувачами таку відповідальність:
🖍️ за повну втрату реєстрованих поштових відправлень без оголошеної цінності - відшкодування вартості послуги поштового зв’язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості такої послуги;
🖍️ за часткову втрату (пошкодження) реєстрованого поштового відправлення без оголошеної цінності - відшкодування вартості послуги поштового зв’язку пропорційно до маси втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру ціни (тарифу) за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуги поштового зв’язку;
🖍️ за повну втрату реєстрованого поштового відправлення з оголошеною цінністю - відшкодування збитків у розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуги поштового зв’язку та штраф у розмірі 50 відсотків вартості такої послуги;
🖍️ за часткову втрату (пошкодження) реєстрованого поштового відправлення з оголошеною цінністю - повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуги поштового зв’язку та штраф у розмірі 50 відсотків вартості такої послуги. У разі відсутності опису застосовується норма абзацу третього цієї частини;
🖍️ за невиплату грошей за поштовим переказом, порушення строків пересилання поштового переказу - відповідно до закону;
🖍️ за несвоєчасну доставку реєстрованих поштових відправлень усіх видів - штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуги поштового зв’язку;
🖍️ у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом - відшкодування у розмірі різниці плати за пересилання повітряним транспортом та плати за пересилання наземним транспортом та штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуги поштового зв’язку.
📝 Вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг.
☝️ Проте варто пам’ятати, що оператор поштового зв’язку НЕ несе відповідальності за поштові відправлення, якщо:
📍 поштове відправлення підлягає вилученню, конфіскації або знищенню відповідно до закону;
📍 втрата або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок дії обставин непереборної сили (землетрус, ураган, повінь тощо);
📍 нестача або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок порушення відправником встановлених законодавством обмежень щодо пересилання предметів та речей;
📍 поштове відправлення (поштовий переказ) видано (виплачено) адресату під розписку про одержання;
📍 заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об’єкта поштового зв’язку після спливу шести місяців з дня приймання такого поштового відправлення;
📍 поштове відправлення з оголошеною цінністю прийнято від відправника закритим, оболонка поштового відправлення, печатка чи пломба відправника не пошкоджені, а маса поштового відправлення відповідає масі, визначеній під час його приймання до пересилання.
❌ У разі неможливості вручення адресатам поштові відправлення (поштові перекази) повертаються відправникам, крім випадків, якщо відправник під час оформлення поштового відправлення (поштового переказу) визначив інший порядок розпорядження поштовим відправленням (поштовим переказом).
💁 Наголошуємо, якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено - звертайтесь до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів. Також нагадуємо, що споживач може звернутися за захистом своїх прав до суду.
📦📨 Поштові послуги давно стали звичною частиною нашого життя. Проте, крім беззаперечної зручності, існують певні ризики як для користувачів зазначених послуг, так і для їх надавачів. Давайте разом розберемось, як чинне законодавство захищає споживача в такому випадку.
📃 Відповідно до Статті 32 Закону України «Про поштовий зв’язок» за невиконання чи неналежне виконання послуг оператори поштового зв’язку несуть перед користувачами таку відповідальність:
🖍️ за повну втрату реєстрованих поштових відправлень без оголошеної цінності - відшкодування вартості послуги поштового зв’язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості такої послуги;
🖍️ за часткову втрату (пошкодження) реєстрованого поштового відправлення без оголошеної цінності - відшкодування вартості послуги поштового зв’язку пропорційно до маси втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру ціни (тарифу) за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуги поштового зв’язку;
🖍️ за повну втрату реєстрованого поштового відправлення з оголошеною цінністю - відшкодування збитків у розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуги поштового зв’язку та штраф у розмірі 50 відсотків вартості такої послуги;
🖍️ за часткову втрату (пошкодження) реєстрованого поштового відправлення з оголошеною цінністю - повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуги поштового зв’язку та штраф у розмірі 50 відсотків вартості такої послуги. У разі відсутності опису застосовується норма абзацу третього цієї частини;
🖍️ за невиплату грошей за поштовим переказом, порушення строків пересилання поштового переказу - відповідно до закону;
🖍️ за несвоєчасну доставку реєстрованих поштових відправлень усіх видів - штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуги поштового зв’язку;
🖍️ у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом - відшкодування у розмірі різниці плати за пересилання повітряним транспортом та плати за пересилання наземним транспортом та штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуги поштового зв’язку.
📝 Вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг.
☝️ Проте варто пам’ятати, що оператор поштового зв’язку НЕ несе відповідальності за поштові відправлення, якщо:
📍 поштове відправлення підлягає вилученню, конфіскації або знищенню відповідно до закону;
📍 втрата або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок дії обставин непереборної сили (землетрус, ураган, повінь тощо);
📍 нестача або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок порушення відправником встановлених законодавством обмежень щодо пересилання предметів та речей;
📍 поштове відправлення (поштовий переказ) видано (виплачено) адресату під розписку про одержання;
📍 заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об’єкта поштового зв’язку після спливу шести місяців з дня приймання такого поштового відправлення;
📍 поштове відправлення з оголошеною цінністю прийнято від відправника закритим, оболонка поштового відправлення, печатка чи пломба відправника не пошкоджені, а маса поштового відправлення відповідає масі, визначеній під час його приймання до пересилання.
❌ У разі неможливості вручення адресатам поштові відправлення (поштові перекази) повертаються відправникам, крім випадків, якщо відправник під час оформлення поштового відправлення (поштового переказу) визначив інший порядок розпорядження поштовим відправленням (поштовим переказом).
💁 Наголошуємо, якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено - звертайтесь до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів. Також нагадуємо, що споживач може звернутися за захистом своїх прав до суду.
#знай_свої_права
👢🥾 Перше, про що має подбати продавець та звернути увагу покупець – це належне маркування взуття. Окрім наявності обов’язкової інформації про товар, що регламентується статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, що затверджений постановою Мінекономіки від 06.03.2019 №358, на маркуванні взуття обов’язковою є інформація про три основні складові, а саме: матеріал верху, підкладки й устілки, а також підошви.
📝 📦 В індивідуальну упаковку кожної пари взуття має бути вкладена інформація (рекомендації) щодо його експлуатації та догляду за ним, а також стосовно гарантійних зобов’язань продавця (виробника).
☝️ У разі невідповідності маркування взуття, яке введене в обіг, вимогам зазначеного Технічного регламенту органи державного ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
⌛ Стосовно гарантійного терміну на придбане взуття, варто пам’ятати, згідно з частиною 3 статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів», на сезонні товари гарантійний термін (строк) обчислюється з початку відповідного сезону, а у Додатку №1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. №172 встановлено перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону:
📍 зимового асортименту - з 15 листопада по 15 березня;
📍 весняно-осіннього асортименту - з 15 березня по 15 травня та з 15 вересня по 15 листопада;
📍 літнього асортименту - з 15 травня по 15 вересня.
☝️ Звертаємо увагу споживачів, що гарантія НЕ поширюються у випадках:
✔️ якщо покупець порушив правила експлуатації, догляду, зберігання взуття і за наявності механічних пошкоджень (опіки, порізи, здири, проколи);
✔️ при деформації взуття внаслідок неправильного носіння, сушіння, а також дій хімічних та інших речовин.
👢🥾 Перше, про що має подбати продавець та звернути увагу покупець – це належне маркування взуття. Окрім наявності обов’язкової інформації про товар, що регламентується статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, що затверджений постановою Мінекономіки від 06.03.2019 №358, на маркуванні взуття обов’язковою є інформація про три основні складові, а саме: матеріал верху, підкладки й устілки, а також підошви.
📝 📦 В індивідуальну упаковку кожної пари взуття має бути вкладена інформація (рекомендації) щодо його експлуатації та догляду за ним, а також стосовно гарантійних зобов’язань продавця (виробника).
☝️ У разі невідповідності маркування взуття, яке введене в обіг, вимогам зазначеного Технічного регламенту органи державного ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
⌛ Стосовно гарантійного терміну на придбане взуття, варто пам’ятати, згідно з частиною 3 статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів», на сезонні товари гарантійний термін (строк) обчислюється з початку відповідного сезону, а у Додатку №1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. №172 встановлено перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону:
📍 зимового асортименту - з 15 листопада по 15 березня;
📍 весняно-осіннього асортименту - з 15 березня по 15 травня та з 15 вересня по 15 листопада;
📍 літнього асортименту - з 15 травня по 15 вересня.
☝️ Звертаємо увагу споживачів, що гарантія НЕ поширюються у випадках:
✔️ якщо покупець порушив правила експлуатації, догляду, зберігання взуття і за наявності механічних пошкоджень (опіки, порізи, здири, проколи);
✔️ при деформації взуття внаслідок неправильного носіння, сушіння, а також дій хімічних та інших речовин.
👀Досі бачите попільнички або будь-які інші предмети, пов’язані з вживанням тютюнових виробів на видному місці у закладах ресторанного господарства? Відповідно до чинного законодавства це заборонено. Зробіть 3 маленьких кроки, і може саме ваші дії зменшать кількість порушень антитютюнового законодавства і захистять здоров’я українців.
1️⃣ Зробіть фото правопорушення.
2️⃣ Дізнайтесь найменування та адресу закладу для заповнення звернення (має бути на фіскальному чеку або ж в куточку споживача).
3️⃣ Надішліть скаргу до Держпродспоживслужби.
👥Представники Держпродспоживслужби прийдуть до закладу, перевірять чи є правопорушення, і у разі підтвердження - випишуть штраф. Спершу штраф для закладу складає 3 000 гривень, а за кожне повторне протягом року порушення — 15 000.
☝️Якщо ж до того часу ознак правопорушення вже не буде, Держпродспоживслужба усе одно проведе інформаційно-роз’яснювальну роботу, тож ваша скарга принесе тільки користь.
#NoSmokingFriendly
#ПовідомПроПорушенняАнтитютюновогоЗакону
1️⃣ Зробіть фото правопорушення.
2️⃣ Дізнайтесь найменування та адресу закладу для заповнення звернення (має бути на фіскальному чеку або ж в куточку споживача).
3️⃣ Надішліть скаргу до Держпродспоживслужби.
👥Представники Держпродспоживслужби прийдуть до закладу, перевірять чи є правопорушення, і у разі підтвердження - випишуть штраф. Спершу штраф для закладу складає 3 000 гривень, а за кожне повторне протягом року порушення — 15 000.
☝️Якщо ж до того часу ознак правопорушення вже не буде, Держпродспоживслужба усе одно проведе інформаційно-роз’яснювальну роботу, тож ваша скарга принесе тільки користь.
#NoSmokingFriendly
#ПовідомПроПорушенняАнтитютюновогоЗакону
#знай_свої_права
🧀🥛 Звертаємо увагу споживачів, що статтею 6 Закону України «Про молоко та молочні продукти» заборонено використовувати жири та білки немолочного походження, будь-які стабілізатори і консерванти у виробництві традиційних молочних продуктів (масло, сир, сметана, ряжанка, кефір, сир кисломолочний).
🔖 Купуючи молоко і молочні продукти, споживач має можливість зробити свій вибір на основі отримання відповідної інформації про харчовий продукт, що зазначена на маркуванні, відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
☝️ Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача та НЕ вводити його в оману, зокрема щодо:
✔️ характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати "вжити до", країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення);
✔️ приписування харчовому продукту непритаманних йому властивостей або наслідків споживання;
✔️ особливих характеристик харчового продукту, якщо аналогічні харчові продукти мають такі самі характеристики, зокрема шляхом підкреслення факту наявності або відсутності певних інгредієнтів та/або поживних речовин;
✔️ припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується у даному харчовому продукті, замінено іншим компонентом або інгредієнтом.
📝 Звертаємо увагу споживачів, що на період військового стану в Україні Кабінет Міністрів України ухвалив Постанова від 03.03.2022 №186 «Деякі питання маркування харчових продуктів в умовах воєнного стану», якою тимчасово спрощено вимоги до обов’язкової інформації про продукт на маркуванні.
☝️ Держпродспоживслужба наголошує – купуючи молоко чи молочні продукти, завжди перевіряйте маркування, цілісність пакування, дату виготовлення та зберігайте розрахунковий документ. Утримайтесь від купівлі молочних продуктів в місцях несанкціонованої торгівлі або з рук, сумнівної якості, зі строком реалізації, що минув, адже це може становити загрозу вашому здоров’ю!
🧀🥛 Звертаємо увагу споживачів, що статтею 6 Закону України «Про молоко та молочні продукти» заборонено використовувати жири та білки немолочного походження, будь-які стабілізатори і консерванти у виробництві традиційних молочних продуктів (масло, сир, сметана, ряжанка, кефір, сир кисломолочний).
🔖 Купуючи молоко і молочні продукти, споживач має можливість зробити свій вибір на основі отримання відповідної інформації про харчовий продукт, що зазначена на маркуванні, відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
☝️ Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача та НЕ вводити його в оману, зокрема щодо:
✔️ характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати "вжити до", країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення);
✔️ приписування харчовому продукту непритаманних йому властивостей або наслідків споживання;
✔️ особливих характеристик харчового продукту, якщо аналогічні харчові продукти мають такі самі характеристики, зокрема шляхом підкреслення факту наявності або відсутності певних інгредієнтів та/або поживних речовин;
✔️ припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується у даному харчовому продукті, замінено іншим компонентом або інгредієнтом.
📝 Звертаємо увагу споживачів, що на період військового стану в Україні Кабінет Міністрів України ухвалив Постанова від 03.03.2022 №186 «Деякі питання маркування харчових продуктів в умовах воєнного стану», якою тимчасово спрощено вимоги до обов’язкової інформації про продукт на маркуванні.
☝️ Держпродспоживслужба наголошує – купуючи молоко чи молочні продукти, завжди перевіряйте маркування, цілісність пакування, дату виготовлення та зберігайте розрахунковий документ. Утримайтесь від купівлі молочних продуктів в місцях несанкціонованої торгівлі або з рук, сумнівної якості, зі строком реалізації, що минув, адже це може становити загрозу вашому здоров’ю!
#знай_свої_права
✅ Новий Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено Постановою Кабінету Міністрів Українивід 28 листопада 2023 р. № 1251, що передбачає оцифрування надання гарантійних послуг для покупців побутової техніки та мобільних телефонів.
☝️ Відповідно до зазначеного Порядку, експлуатаційні документи на товар, що містять гарантійний талон та інформацію про товар, надаються споживачеві у паперовій або в електронній формі через офіційний веб-сайт виробника не пізніше моменту передачі товару.
📝 Інформація про товар має включати, зокрема:
🖍️ найменування товару,
🖍️ модель,
🖍️ серійний номер,
🖍️ дату виготовлення товару,
🖍️ основні споживчі властивості,
🖍️ характеристики товару,
🖍️ правила та умови зберігання і безпечного використання товару,
🖍️ гарантійні зобов’язання, надані виробником (продавцем) щодо товару,
🖍️ гарантійний строк,
строк служби товару,
🖍️ в разі потреби відомості про дії споживача після закінчення строку служби товару та про можливі наслідки невиконання таких дій,
🖍️ найменування та адресу виробника (або імпортера),
🖍️ найменування та адресу сервісного центру,
🖍️ інформацію про товар, який за певних умов може мати небезпечний вплив на життя, здоров’я і майно споживача, та про можливі наслідки такого впливу.
💻 Виробник може надати споживачеві доступ до експлуатаційних документів на товар, які розміщені на офіційному веб-сайті виробника, інформація про який зазначається безпосередньо на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, чи іншим способом (у доступній наочній формі).
🛠️ Для здійснення гарантійного ремонту або гарантійної заміни товар приймається продавцем (сервісним центром) після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, та гарантійного талону за умови цілісності передбачених експлуатаційними документами пломб на товарі.
📲 У разі надання виробником (продавцем) гарантійних зобов’язань в електронній формі споживач також повинен надати продавцю (сервісному центру) необхідну інформацію, яка ідентифікує товар та надає доступ до гарантійного талону в електронній формі.
☝️ Якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено - звертайтесь до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів. Також нагадуємо, що споживач може звернутися за захистом своїх прав до суду.
✅ Новий Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено Постановою Кабінету Міністрів Українивід 28 листопада 2023 р. № 1251, що передбачає оцифрування надання гарантійних послуг для покупців побутової техніки та мобільних телефонів.
☝️ Відповідно до зазначеного Порядку, експлуатаційні документи на товар, що містять гарантійний талон та інформацію про товар, надаються споживачеві у паперовій або в електронній формі через офіційний веб-сайт виробника не пізніше моменту передачі товару.
📝 Інформація про товар має включати, зокрема:
🖍️ найменування товару,
🖍️ модель,
🖍️ серійний номер,
🖍️ дату виготовлення товару,
🖍️ основні споживчі властивості,
🖍️ характеристики товару,
🖍️ правила та умови зберігання і безпечного використання товару,
🖍️ гарантійні зобов’язання, надані виробником (продавцем) щодо товару,
🖍️ гарантійний строк,
строк служби товару,
🖍️ в разі потреби відомості про дії споживача після закінчення строку служби товару та про можливі наслідки невиконання таких дій,
🖍️ найменування та адресу виробника (або імпортера),
🖍️ найменування та адресу сервісного центру,
🖍️ інформацію про товар, який за певних умов може мати небезпечний вплив на життя, здоров’я і майно споживача, та про можливі наслідки такого впливу.
💻 Виробник може надати споживачеві доступ до експлуатаційних документів на товар, які розміщені на офіційному веб-сайті виробника, інформація про який зазначається безпосередньо на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, чи іншим способом (у доступній наочній формі).
🛠️ Для здійснення гарантійного ремонту або гарантійної заміни товар приймається продавцем (сервісним центром) після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, та гарантійного талону за умови цілісності передбачених експлуатаційними документами пломб на товарі.
📲 У разі надання виробником (продавцем) гарантійних зобов’язань в електронній формі споживач також повинен надати продавцю (сервісному центру) необхідну інформацію, яка ідентифікує товар та надає доступ до гарантійного талону в електронній формі.
☝️ Якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено - звертайтесь до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів. Також нагадуємо, що споживач може звернутися за захистом своїх прав до суду.
🇺🇦Антитютюновий закон захищає здоров'я молодих українців, тому поряд із рекламою забороняється стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин до них і пристроїв для нагрівання тютюну.
А це означає, що виробникам заборонено:
📍бути спонсорами будь-яких заходів чи спільнот;
📍безоплатно роздавати чи обмінювати такі вироби;
📍продавати електронні пристрої для куріння у наборах з іншими товарами;
📍створювати ефект «присутності» під час розважальних заходів;
📍рекламуватися на транспорті й в інтернеті.
📝Як і у випадку з рекламою, за порушення закону передбачено штраф 30 000 гривень за кожен факт чи захід стимулювання продажу, й у разі повторного порушення протягом року — 50 000 гривень щоразу.
✉️Подати скаргу на таке порушення потрібно:
✍️до Держпродспоживслужби;
✍️або через сервіс Центру громадського здоров’я.
#NoSmokingFriendly
#ПовідомПроПорушенняАнтитютюновогоЗакону
#УкраїнаБезРекламиНікотинуТаТютюну
А це означає, що виробникам заборонено:
📍бути спонсорами будь-яких заходів чи спільнот;
📍безоплатно роздавати чи обмінювати такі вироби;
📍продавати електронні пристрої для куріння у наборах з іншими товарами;
📍створювати ефект «присутності» під час розважальних заходів;
📍рекламуватися на транспорті й в інтернеті.
📝Як і у випадку з рекламою, за порушення закону передбачено штраф 30 000 гривень за кожен факт чи захід стимулювання продажу, й у разі повторного порушення протягом року — 50 000 гривень щоразу.
✉️Подати скаргу на таке порушення потрібно:
✍️до Держпродспоживслужби;
✍️або через сервіс Центру громадського здоров’я.
#NoSmokingFriendly
#ПовідомПроПорушенняАнтитютюновогоЗакону
#УкраїнаБезРекламиНікотинуТаТютюну
☝️За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я куріння кальяну спричиняє серйозні захворювання та є небезпечним як для курців, так і для оточуючих.
🌫Дим кальяну складається з викидів, які не мають кольору, запаху, тож курці та ті, хто просто перебуває поруч відчувають лише солодкуватий запах ароматизаторів.
‼️Протягом години курець кальяну робить близько 200 затяжок, щоразу вдихаючи значно більший об’єм диму, а отже і небезпечних речовин, ніж під час куріння сигарет. Пасивне куріння може спричинити запаморочення, отруєння, головний біль, ураження дихальних шляхів, а при постійному вдиханні — навіть ішемічну хворобу серця й рак легень.
👉Саме тому куріння кальянів, як і тютюнових виробів, електронних сигарет і пристрої для нагрівання заборонене в приміщеннях установ та організацій будь-якої форми власності, зокрема й у кафе, барах, ресторанах.
✉️А повідомити про порушення та захистити своє здоров’я від небезпечного диму можна
✍️до Держпродспоживслужби;
✍️або через сервіс Центру громадського здоров’я.
#NoSmokingFriendly
#ЗахистиЗдоров’яВідПасивногоКуріння
#ПовідомПроПорушенняБездимногоЗакону
🌫Дим кальяну складається з викидів, які не мають кольору, запаху, тож курці та ті, хто просто перебуває поруч відчувають лише солодкуватий запах ароматизаторів.
‼️Протягом години курець кальяну робить близько 200 затяжок, щоразу вдихаючи значно більший об’єм диму, а отже і небезпечних речовин, ніж під час куріння сигарет. Пасивне куріння може спричинити запаморочення, отруєння, головний біль, ураження дихальних шляхів, а при постійному вдиханні — навіть ішемічну хворобу серця й рак легень.
👉Саме тому куріння кальянів, як і тютюнових виробів, електронних сигарет і пристрої для нагрівання заборонене в приміщеннях установ та організацій будь-якої форми власності, зокрема й у кафе, барах, ресторанах.
✉️А повідомити про порушення та захистити своє здоров’я від небезпечного диму можна
✍️до Держпродспоживслужби;
✍️або через сервіс Центру громадського здоров’я.
#NoSmokingFriendly
#ЗахистиЗдоров’яВідПасивногоКуріння
#ПовідомПроПорушенняБездимногоЗакону
