#герої
Євген Шумілов був популярним українським актором. Він знімався у таких проєктах, як "Реальна містика", "Сидоренки-Сидоренки", "Агенти справедливості", "Речовий доказ" тощо.
Євген мобілізувався до лав ЗСУ два роки тому і вирушив на фронт захищати Україну від російських загарбників. На жаль, його життя трагічно обірвалося 30 квітня, коли актор допомагав пораненому побратиму.
У Захисника залишилася мама, а також вітчим, який має інвалідність.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Євген Шумілов був популярним українським актором. Він знімався у таких проєктах, як "Реальна містика", "Сидоренки-Сидоренки", "Агенти справедливості", "Речовий доказ" тощо.
Євген мобілізувався до лав ЗСУ два роки тому і вирушив на фронт захищати Україну від російських загарбників. На жаль, його життя трагічно обірвалося 30 квітня, коли актор допомагав пораненому побратиму.
У Захисника залишилася мама, а також вітчим, який має інвалідність.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Громов Сергій після призову за мобілізацією, з 2014 року весь час проходив службу в 73 Морському центрі спеціальних операцій Сил спеціальних операцій ЗСУ. Він був досвідченим моряком.
За успішне виконання бойових завдань нагороджений відомчими нагородами: «За взірцевість у військовій службі» 3 ступеню, нагрудним знаком «Знак пошани», медаллю «Захиснику України», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
Під час виконання завдання, катер, яким керував Сергій, перебував під щільним вогнем стрілецької зброї противника. Сергій зміг вийти з-під вогню противника, що дало змогу взяти його на буксир іншим катером - прикриття та провести евакуацію 8 вже поранених військовослужбовців. Сам він мав пораненя у серце. Останні дві хвилини його життя були служінням Україні та рятування життів тих хлопців, які були на його катері.
Рідні закликають підписати петицію на присвоєння звання Героя України (посмертно).
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Громов Сергій після призову за мобілізацією, з 2014 року весь час проходив службу в 73 Морському центрі спеціальних операцій Сил спеціальних операцій ЗСУ. Він був досвідченим моряком.
За успішне виконання бойових завдань нагороджений відомчими нагородами: «За взірцевість у військовій службі» 3 ступеню, нагрудним знаком «Знак пошани», медаллю «Захиснику України», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
Під час виконання завдання, катер, яким керував Сергій, перебував під щільним вогнем стрілецької зброї противника. Сергій зміг вийти з-під вогню противника, що дало змогу взяти його на буксир іншим катером - прикриття та провести евакуацію 8 вже поранених військовослужбовців. Сам він мав пораненя у серце. Останні дві хвилини його життя були служінням Україні та рятування життів тих хлопців, які були на його катері.
Рідні закликають підписати петицію на присвоєння звання Героя України (посмертно).
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Вчора у Вінниці сотні українців живим коридором зустріли загиблого у боях проти російських окупантів воїна Назарія Гринцевича. Він був одним із наймолодших захисників "Азовсталі" у Маріуполі.
Разом із побратимами Назарій тримав оборону у Маріуполі майже три місяці, працював парамедиком і рятував поранених. Потім воїн потрапив у російський полон, з якого його вдалося звільнити 21 вересня 2022 року разом з іншими 215 українськими військовополоненими — в рамках великого обміну.
Після 4 місяців полону, повернувшись, він разом із побратимами заснував підрозділ "Контакт 12", де командував взводом оптичних спостерігачів.
10 березня 2024 року Назарію виповнився 21 рік.
"Що б не було у вас, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну", — Назарій Гринцевич.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Вчора у Вінниці сотні українців живим коридором зустріли загиблого у боях проти російських окупантів воїна Назарія Гринцевича. Він був одним із наймолодших захисників "Азовсталі" у Маріуполі.
Разом із побратимами Назарій тримав оборону у Маріуполі майже три місяці, працював парамедиком і рятував поранених. Потім воїн потрапив у російський полон, з якого його вдалося звільнити 21 вересня 2022 року разом з іншими 215 українськими військовополоненими — в рамках великого обміну.
Після 4 місяців полону, повернувшись, він разом із побратимами заснував підрозділ "Контакт 12", де командував взводом оптичних спостерігачів.
10 березня 2024 року Назарію виповнився 21 рік.
"Що б не було у вас, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну", — Назарій Гринцевич.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Катерина Шинкаренко (Віскі) - снайперка роти снайперів 53 ОМБР, нагороджена орденом "За мужність" ІІІ ступеня, відзнакою Генерального штабу "Золотий хрест" та відзнакою Міністерства оборони України "Хрест доблесті".
Загинула 30-річна захисниця під час виконання бойового завдання, стримуючи прорив ворога під час відходу Сил оборони з Авдіївки. Вона отримала смертельне поранення в бою на ділянці Ласточкине – Сєверне.
У Катерини залишився чоловік та син Денис.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Катерина Шинкаренко (Віскі) - снайперка роти снайперів 53 ОМБР, нагороджена орденом "За мужність" ІІІ ступеня, відзнакою Генерального штабу "Золотий хрест" та відзнакою Міністерства оборони України "Хрест доблесті".
Загинула 30-річна захисниця під час виконання бойового завдання, стримуючи прорив ворога під час відходу Сил оборони з Авдіївки. Вона отримала смертельне поранення в бою на ділянці Ласточкине – Сєверне.
У Катерини залишився чоловік та син Денис.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Андрій Войтко народився 17 листопада 1989 року в селі Шнирів. Навчався в Шнирівській гімназії та ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій. Займався спортом- професійними боями, кандидат в майстри спорту. Працював в сфері рибного господарства. Проживав із сімʼєю у Стрию.
В перші дні повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Вступив до лав НГУ. Служив у 4-1 бригаді оперативного призначення НГУ "Рубіж", 4-ого батальйону оперативного призначення "Сила Свободи", 10-ї роти "Зелені Відморозки". Брав участь у штурмах на гарячих напрямках, наодинці заходив у тил ворога.
Загинув 13 квітня 2024 року від численних поранень внаслідок обстрілу позиції в районі н. п. Спірне на Донеччині. У нього залишилися дружина, діти, батько і брат.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Андрій Войтко народився 17 листопада 1989 року в селі Шнирів. Навчався в Шнирівській гімназії та ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій. Займався спортом- професійними боями, кандидат в майстри спорту. Працював в сфері рибного господарства. Проживав із сімʼєю у Стрию.
В перші дні повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Вступив до лав НГУ. Служив у 4-1 бригаді оперативного призначення НГУ "Рубіж", 4-ого батальйону оперативного призначення "Сила Свободи", 10-ї роти "Зелені Відморозки". Брав участь у штурмах на гарячих напрямках, наодинці заходив у тил ворога.
Загинув 13 квітня 2024 року від численних поранень внаслідок обстрілу позиції в районі н. п. Спірне на Донеччині. У нього залишилися дружина, діти, батько і брат.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Ігор Демченко родом із Яворова. У 2019 році проходив строкову службу, а згодом підписав контракт з Національною гвардією України. Під час повномасштабного вторгнення захисник вже брав участь у бойових діях. Йому вдалось живим вийти із Маріуполя. Долучився до Азову.
Загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в Сєвєродонецькому районі. Захиснику було 27 років.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Ігор Демченко родом із Яворова. У 2019 році проходив строкову службу, а згодом підписав контракт з Національною гвардією України. Під час повномасштабного вторгнення захисник вже брав участь у бойових діях. Йому вдалось живим вийти із Маріуполя. Долучився до Азову.
Загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в Сєвєродонецькому районі. Захиснику було 27 років.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Василь Купріянчик служив за контрактом - був старшим стрілком-оператором одного зі штурмових батальйонів. 10 квітня йому мав виповнитися 21 рік.
Воїн зник безвісти біля населеного пункту Орлівка Покровського району Донецької області 22 березня 2024 року. Трохи згодом стало відомо, що він загинув. Похорон Героя відбувся 29 березня.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Василь Купріянчик служив за контрактом - був старшим стрілком-оператором одного зі штурмових батальйонів. 10 квітня йому мав виповнитися 21 рік.
Воїн зник безвісти біля населеного пункту Орлівка Покровського району Донецької області 22 березня 2024 року. Трохи згодом стало відомо, що він загинув. Похорон Героя відбувся 29 березня.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Пілот винищувальної авіації Повітряних Сил ЗСУ Денис Василюк був справжнім професіоналом своєї справи.
Від початку повномасштабного вторгнення московитів здійснив десятки бойових вильотів та є повним кавалером ордену "За мужність".
"Безстрашний та незламний. Денис любив свою родину, своє життя, свою службу, своє, наше українське небо…", – написали на сторінці 831-ї бригади тактичної авіації.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Пілот винищувальної авіації Повітряних Сил ЗСУ Денис Василюк був справжнім професіоналом своєї справи.
Від початку повномасштабного вторгнення московитів здійснив десятки бойових вильотів та є повним кавалером ордену "За мужність".
"Безстрашний та незламний. Денис любив свою родину, своє життя, свою службу, своє, наше українське небо…", – написали на сторінці 831-ї бригади тактичної авіації.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Тарас Пеленський народився 23 листопада 1988 року у Львові, де і проживав зі своєю сім'єю: дружиною та двома доньками. Він любив спорт та приймав активну участь в організації змагань RFP - Real Fight Promotion у Львові.
З перших днів російського вторгнення, Тарас став на захист України, вступивши до лав Національної Гвардії України. Він служив техніком у 10 роті 4 батальйону оперативного призначення "Сила Свободи" 4 бригади НГУ "Рубіж", був справжнім професіоналом на бойових машинах піхоти.
Загинув 17 травня 2024 року, в районі населеного пункту Спірне на Донеччині.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Тарас Пеленський народився 23 листопада 1988 року у Львові, де і проживав зі своєю сім'єю: дружиною та двома доньками. Він любив спорт та приймав активну участь в організації змагань RFP - Real Fight Promotion у Львові.
З перших днів російського вторгнення, Тарас став на захист України, вступивши до лав Національної Гвардії України. Він служив техніком у 10 роті 4 батальйону оперативного призначення "Сила Свободи" 4 бригади НГУ "Рубіж", був справжнім професіоналом на бойових машинах піхоти.
Загинув 17 травня 2024 року, в районі населеного пункту Спірне на Донеччині.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
На Харківському напрямку загинув Серго Горнакашвілі, який був родом із села Омало Ахметського муніципалітету.
Грузинський доброволець виступав за український футбольний клуб «Колос», що з Великої Димерки Київської області.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
На Харківському напрямку загинув Серго Горнакашвілі, який був родом із села Омало Ахметського муніципалітету.
Грузинський доброволець виступав за український футбольний клуб «Колос», що з Великої Димерки Київської області.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
"Привіт, прийміть мої співчуття, не люблю, коли ви сумуєте, але мине час і цей розпач розсіється, доведеться продовжувати жити життя. Тому не гайте час на страждання, живіть далі…”, - з таких слів починається посмертний лист Ірини Цибух, який опублікував її брат.
Від 2015 року Цибух їздила на Донбас як військова парамедикиня у складі добровольчого батальйону «Госпітальєри», який займається медичною евакуацією військових у гарячих точках на лінії фронту.
Потім Ірина працювала на “Суспільному” менеджеркою та журналісткою. Також займалась реформою мовника та реалізовувала освітні проєкти у віддалених селах Донеччини й Луганщини.
22 – 23 лютого 2022 року дівчина презентувала в Покровську та Краматорську свій документальний фільм про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує інклюзії. 24 лютого презентація мала відбутись в Сіверськодонецьку, наступного дня – в Києві. Та після повномасштабного вторгнення Ірина доброволицею повернулася на фронт.
В лютому 2022 вона знову долучилися до «Госпітальєрів». У 2023 році отримала від президента нагороду - орден «За заслуги». У березні 2024 - стала лауреаткою премії УП 100. Сила жінок.
Загинула Ірина Цибух 29 травня 2024 року на Харківському напрямку, за кілька днів до свого 26-го дня народження.
"Привіт, прийміть мої співчуття, не люблю, коли ви сумуєте, але мине час і цей розпач розсіється, доведеться продовжувати жити життя. Тому не гайте час на страждання, живіть далі…”, - з таких слів починається посмертний лист Ірини Цибух, який опублікував її брат.
Від 2015 року Цибух їздила на Донбас як військова парамедикиня у складі добровольчого батальйону «Госпітальєри», який займається медичною евакуацією військових у гарячих точках на лінії фронту.
Потім Ірина працювала на “Суспільному” менеджеркою та журналісткою. Також займалась реформою мовника та реалізовувала освітні проєкти у віддалених селах Донеччини й Луганщини.
22 – 23 лютого 2022 року дівчина презентувала в Покровську та Краматорську свій документальний фільм про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує інклюзії. 24 лютого презентація мала відбутись в Сіверськодонецьку, наступного дня – в Києві. Та після повномасштабного вторгнення Ірина доброволицею повернулася на фронт.
В лютому 2022 вона знову долучилися до «Госпітальєрів». У 2023 році отримала від президента нагороду - орден «За заслуги». У березні 2024 - стала лауреаткою премії УП 100. Сила жінок.
Загинула Ірина Цибух 29 травня 2024 року на Харківському напрямку, за кілька днів до свого 26-го дня народження.
#герої
Катерина Закорецька закінчила Харківський національний університет внутрішніх справ, після чого у 2013 році підписала контракт та долучилася до ЗСУ.
У складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ жінка захищала країну у зоні проведення антитерористичної операції, а після початку повномасштабного вторгнення виконувала складні операції, захищаючи небо над Харківщиною.
Вона загинула під час виконання бойового завдання 16 травня 2024 року на Харківщині. У неї лишився восьмирічний син та мама.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Катерина Закорецька закінчила Харківський національний університет внутрішніх справ, після чого у 2013 році підписала контракт та долучилася до ЗСУ.
У складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ жінка захищала країну у зоні проведення антитерористичної операції, а після початку повномасштабного вторгнення виконувала складні операції, захищаючи небо над Харківщиною.
Вона загинула під час виконання бойового завдання 16 травня 2024 року на Харківщині. У неї лишився восьмирічний син та мама.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Костянтин Петрик працював у кіноіндустрії, був другим режисером. Працював над серіалами "Ворон і Воробйов" (2022), "Ангели" (2020), "Брати по крові 2" (2020), "Садівниця" (2019), "Подорож до центру душі" (2018), "Захоплення" (2018), "Інший" (2018).
На початку російського повномасштабного вторгнення пішов служити добровольцем до Національної гвардії України. Згодом став командиром взводу.
Загинув 27 травня 2024 року під час виконання бойового завдання біля селища Очеретине Донецької області.
У нього залишилась дружина та син.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Костянтин Петрик працював у кіноіндустрії, був другим режисером. Працював над серіалами "Ворон і Воробйов" (2022), "Ангели" (2020), "Брати по крові 2" (2020), "Садівниця" (2019), "Подорож до центру душі" (2018), "Захоплення" (2018), "Інший" (2018).
На початку російського повномасштабного вторгнення пішов служити добровольцем до Національної гвардії України. Згодом став командиром взводу.
Загинув 27 травня 2024 року під час виконання бойового завдання біля селища Очеретине Донецької області.
У нього залишилась дружина та син.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Іван Шевченко народився в Києві, і з ранніх років був сиротою, після чого його взяли під опіку. З дитинства він любив спорт і захоплювався музикою, зокрема техно. У юному віці почав відвідувати фанатський сектор, де згодом став частиною колективу «North Company».
На початку повномасштабного вторгнення він приєднався до лав ССО «Азов Київ». Його бойовий шлях розпочався з Бахмутської кампанії. Став розвідником. У свої 22 роки був командиром відділення Окремого Взводу Розвідки.
Загинув на Авдіївському напрямку, захищаючи країну.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Іван Шевченко народився в Києві, і з ранніх років був сиротою, після чого його взяли під опіку. З дитинства він любив спорт і захоплювався музикою, зокрема техно. У юному віці почав відвідувати фанатський сектор, де згодом став частиною колективу «North Company».
На початку повномасштабного вторгнення він приєднався до лав ССО «Азов Київ». Його бойовий шлях розпочався з Бахмутської кампанії. Став розвідником. У свої 22 роки був командиром відділення Окремого Взводу Розвідки.
Загинув на Авдіївському напрямку, захищаючи країну.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
На Харківському напрямку біля Вовчанська загинув командир добровольчого батальйону ОУН Микола Коханівський. Йому було 53 роки.
У 2014 році Коханівський воював у Бахмуті. У лютому 2022 року його батальйон обороняв Лютіж у Київській області, згодом брав участь у боях на Донеччині.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
На Харківському напрямку біля Вовчанська загинув командир добровольчого батальйону ОУН Микола Коханівський. Йому було 53 роки.
У 2014 році Коханівський воював у Бахмуті. У лютому 2022 року його батальйон обороняв Лютіж у Київській області, згодом брав участь у боях на Донеччині.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Шура Рязанцева народилася у Криму. Працювала стилісткою та художницею з костюмів. Під час Революції Гідності рятувала поранених з Інститутської вулиці. Її історія увійшла до документальної стрічки «Жіноче обличчя революції».
У березні 2014 року дівчину разом з іншими активістами затримали при спробі в'їзду в рідний Крим — група намагалася привезти листи і прапори для підтримки українських військових.
Татуювання на зап'ясті Шури з написом "Небесна сотня 19.01 – 21.02.2014" призвело до різкої реакції осіб без розпізнавальних знаків на КПВВ "Армянськ". Згодом жінку допитували як "суперрадикальну націоналістку".
На початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Шура долучилася до лав тероборони. 2 червня їй виповнилося 40 років. Того ж дня вона повідомила, що нещодавно приєдналася до нового військового підрозділу в складі Десантно-штурмових військ України.
Мріяла заїхати у Крим на танку, далі збиралася відбудовувати український півострів та навіть стати очільницею Ялти. А ще - мріяла стати мамою.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Шура Рязанцева народилася у Криму. Працювала стилісткою та художницею з костюмів. Під час Революції Гідності рятувала поранених з Інститутської вулиці. Її історія увійшла до документальної стрічки «Жіноче обличчя революції».
У березні 2014 року дівчину разом з іншими активістами затримали при спробі в'їзду в рідний Крим — група намагалася привезти листи і прапори для підтримки українських військових.
Татуювання на зап'ясті Шури з написом "Небесна сотня 19.01 – 21.02.2014" призвело до різкої реакції осіб без розпізнавальних знаків на КПВВ "Армянськ". Згодом жінку допитували як "суперрадикальну націоналістку".
На початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Шура долучилася до лав тероборони. 2 червня їй виповнилося 40 років. Того ж дня вона повідомила, що нещодавно приєдналася до нового військового підрозділу в складі Десантно-штурмових військ України.
Мріяла заїхати у Крим на танку, далі збиралася відбудовувати український півострів та навіть стати очільницею Ялти. А ще - мріяла стати мамою.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Ростислав Лівач – кандидат у майстри спорту з фехтування на шаблях, учасник Всеукраїнських змагань, переможець та багаторазовий призер чемпіонатів Львівської області.
Із початком повномасштабного російського вторгнення Ростислав боронив Україну в лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України, а згодом – у складі 78-го окремого десантно-штурмовому полку «Герць» Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Загинув 6 червня.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Ростислав Лівач – кандидат у майстри спорту з фехтування на шаблях, учасник Всеукраїнських змагань, переможець та багаторазовий призер чемпіонатів Львівської області.
Із початком повномасштабного російського вторгнення Ростислав боронив Україну в лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України, а згодом – у складі 78-го окремого десантно-штурмовому полку «Герць» Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Загинув 6 червня.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Володимир Яворський виступав за київський регбійний клуб "Антарес", який ставав бронзовим призером української Суперліги 2017 року і чемпіоном столиці 2019-го.
Після вторгнення росії у 2022 році він приєднався до спецпідрозділу ГУР МО України "Артан" та отримав позивний "Камаз". На рахунку підрозділу вже десятки складних і переважно таємних операцій. Спершу були бої за Київ, потім операції на Херсонському та Миколаївському напрямках, Енергодарська, вилазки в тил ворога. "Артанці" виконували завдання у Чорному морі, зокрема біля так званих "Вишок Бойка", контроль над якими у вересні 2013 року повернула собі Україна.
"Камаз" неодноразово брав у полон ворогів, один із таких випадків потрапив навіть на відео, коли росіянин під час інтерв'ю зізнався, що його захопив особисто Володимир. Також відомо, що Яворський брав участь у битві за Бахмут.
А 30 травня український регбіст загинув, рятуючи поранених побратимів у місті Часів Яр, який намагаються захопити російські окупанти.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Володимир Яворський виступав за київський регбійний клуб "Антарес", який ставав бронзовим призером української Суперліги 2017 року і чемпіоном столиці 2019-го.
Після вторгнення росії у 2022 році він приєднався до спецпідрозділу ГУР МО України "Артан" та отримав позивний "Камаз". На рахунку підрозділу вже десятки складних і переважно таємних операцій. Спершу були бої за Київ, потім операції на Херсонському та Миколаївському напрямках, Енергодарська, вилазки в тил ворога. "Артанці" виконували завдання у Чорному морі, зокрема біля так званих "Вишок Бойка", контроль над якими у вересні 2013 року повернула собі Україна.
"Камаз" неодноразово брав у полон ворогів, один із таких випадків потрапив навіть на відео, коли росіянин під час інтерв'ю зізнався, що його захопив особисто Володимир. Також відомо, що Яворський брав участь у битві за Бахмут.
А 30 травня український регбіст загинув, рятуючи поранених побратимів у місті Часів Яр, який намагаються захопити російські окупанти.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
Арсен Федосенко художник-графік за освітою, він почав знімати на другому курсі інституту, в 1996-му. Працював у видавничій, рекламній, навчальній галузях, завжди залишаючись художником. З 2010 року займався художніми й культурними фотопроєктами у співпраці з Національною філармонією України, посольством Італії.
Арсен - автор багатьох фотовиставок. Його різножанрові роботи відомі в Україні та за її межами, зберігаються у приватних колекціях України, Норвегії, Німеччини.
Упродовж п’яти років працював з вином, відвідував виноробні України і фотографував виноробів.
До лав ЗСУ він приєднався весною 2022 року.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
Арсен Федосенко художник-графік за освітою, він почав знімати на другому курсі інституту, в 1996-му. Працював у видавничій, рекламній, навчальній галузях, завжди залишаючись художником. З 2010 року займався художніми й культурними фотопроєктами у співпраці з Національною філармонією України, посольством Італії.
Арсен - автор багатьох фотовиставок. Його різножанрові роботи відомі в Україні та за її межами, зберігаються у приватних колекціях України, Норвегії, Німеччини.
Упродовж п’яти років працював з вином, відвідував виноробні України і фотографував виноробів.
До лав ЗСУ він приєднався весною 2022 року.
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
#герої
З перших хвилин широкомасштабної російської агресії проти України Коренчук бився з ворогом в небі Києва.
Пізніше виконував бойові завдання на Південному та Східному напрямках, прикривав повітряний простір центру України. Здійснив понад 80 бойових вильотів та вразив десятки цілей супротивника, серед яких: ворожі літаки, крилаті ракети, розвідувальні та атакувальні БПЛА, наземні цілі. Загалом провів в небі біля 300 годин.
Льотчику належить історичний здобуток для української авіації - збиття російського штурмовика біля Києва. За це його було відзначено державним орденом За мужність (ІІІ ступеню), службовими та відомчими відзнаками. Саме після таких перемог у медіа та суспільстві народилася легенда про «привида Києва».
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії
З перших хвилин широкомасштабної російської агресії проти України Коренчук бився з ворогом в небі Києва.
Пізніше виконував бойові завдання на Південному та Східному напрямках, прикривав повітряний простір центру України. Здійснив понад 80 бойових вильотів та вразив десятки цілей супротивника, серед яких: ворожі літаки, крилаті ракети, розвідувальні та атакувальні БПЛА, наземні цілі. Загалом провів в небі біля 300 годин.
Льотчику належить історичний здобуток для української авіації - збиття російського штурмовика біля Києва. За це його було відзначено державним орденом За мужність (ІІІ ступеню), службовими та відомчими відзнаками. Саме після таких перемог у медіа та суспільстві народилася легенда про «привида Києва».
Щоденно о 9:00 вся країна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих унаслідок збройної агресії