#безпечність_харчових_продуктів
🍾 На полицях магазинів багато видів олії: соняшникова, оливкова, гарбузова, кукурудзяна тощо. Торговельних марок ще більше. Але як впевнитись в її якості і у відповідності вмісту того, що зазначено на етикетці? Таке звернення ми отримали від споживача.
📑 Відповідно до статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператор ринку відповідає за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.
☝️ Вся необхідна інформація, зокрема, про фасовану олію має бути відображена на її етикетці відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
📝 Статтею 5 зазначеного Закону передбачено, що оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, зобов’язаний забезпечити наявність і точність інформації про харчовий продукт.
❗Для того, щоб бути впевненим у належній якості та безпечності харчових продуктів, потрібно купувати їх тільки в спеціально призначених для цього місцях. Це магазин, супермаркети, ринки тощо, які зареєстровані відповідно до статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності і якості харчових продуктів» в державному реєстрі потужностей операторів ринку, адміністратором якого є Держпродспоживслужба.
✔️ Всі суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати простежуваність харчових продуктів на всіх стадіях виробництва, переробки та обігу, що нормовано статтею 22 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Тобто адміністрація магазину має в розпорядженні документи, які мають підтвердити його походження, а виробник – походження інгредієнтів.
✍️ Якщо у вас виникли сумніви в якості та безпечності харчового продукту, зокрема олії, що реалізується у призначених для цього місцях, а суб’єкт господарювання відмовляться вирішити це питання – ви можете оформити офіційне звернення до територіального органу Держпродспоживслужби.
🍾 На полицях магазинів багато видів олії: соняшникова, оливкова, гарбузова, кукурудзяна тощо. Торговельних марок ще більше. Але як впевнитись в її якості і у відповідності вмісту того, що зазначено на етикетці? Таке звернення ми отримали від споживача.
📑 Відповідно до статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператор ринку відповідає за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.
☝️ Вся необхідна інформація, зокрема, про фасовану олію має бути відображена на її етикетці відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
📝 Статтею 5 зазначеного Закону передбачено, що оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, зобов’язаний забезпечити наявність і точність інформації про харчовий продукт.
❗Для того, щоб бути впевненим у належній якості та безпечності харчових продуктів, потрібно купувати їх тільки в спеціально призначених для цього місцях. Це магазин, супермаркети, ринки тощо, які зареєстровані відповідно до статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності і якості харчових продуктів» в державному реєстрі потужностей операторів ринку, адміністратором якого є Держпродспоживслужба.
✔️ Всі суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати простежуваність харчових продуктів на всіх стадіях виробництва, переробки та обігу, що нормовано статтею 22 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Тобто адміністрація магазину має в розпорядженні документи, які мають підтвердити його походження, а виробник – походження інгредієнтів.
✍️ Якщо у вас виникли сумніви в якості та безпечності харчового продукту, зокрема олії, що реалізується у призначених для цього місцях, а суб’єкт господарювання відмовляться вирішити це питання – ви можете оформити офіційне звернення до територіального органу Держпродспоживслужби.
#знай_свої_права
🗣️ Реклама – двигун торгівлі. Завдяки рекламі ми приймаємо рішення про вибір того чи іншого продукту або послуги. Але коли її забагато і це створює певні незручності чи може споживач від неї відмовитись?
📩 Статтею 2 Закону України «Про електронні комунікації» визначено, що спам – це електронні, текстові та/або мультимедійні повідомлення, що без попередньої згоди (замовлення) користувачів неодноразово (більше п’яти повідомлень одному абоненту) надсилаються на їхні адреси електронної пошти або кінцеве (термінальне) обладнання, крім повідомлень постачальника електронних комунікаційних послуг щодо надання ним електронних комунікаційних послуг або повідомлень від органів державної влади чи органів місцевого самоврядування з питань, що належать до їх повноважень.
☝️ Держпродспоживслужба інформує, що 30 травня 2023 року Законом України №3136-IX Закон України "Про рекламу" доповнено статтею 14(3), якою визначено, що розповсюдження реклами у формі спаму, у тому числі здійснення масових дзвінків з використанням будь-яких технологій комунікацій без попередньої письмової згоди споживача, у тому числі в електронній формі, забороняється.
❗Розповсюдження реклами з використанням номерів телефонів чи інших мережевих ідентифікаторів споживача може здійснюватися лише за наявності попередньої письмової згоди такого споживача, у тому числі в електронній формі, та якщо споживач отримує можливість безоплатно у будь-який час у простій і зрозумілій формі відмовитися від використання своїх даних, у тому числі від отримання реклами з використанням номерів телефонів чи інших мережевих ідентифікаторів споживача.
📝 За таке порушення на розповсюджувача реклами накладається штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
🗣️ Реклама – двигун торгівлі. Завдяки рекламі ми приймаємо рішення про вибір того чи іншого продукту або послуги. Але коли її забагато і це створює певні незручності чи може споживач від неї відмовитись?
📩 Статтею 2 Закону України «Про електронні комунікації» визначено, що спам – це електронні, текстові та/або мультимедійні повідомлення, що без попередньої згоди (замовлення) користувачів неодноразово (більше п’яти повідомлень одному абоненту) надсилаються на їхні адреси електронної пошти або кінцеве (термінальне) обладнання, крім повідомлень постачальника електронних комунікаційних послуг щодо надання ним електронних комунікаційних послуг або повідомлень від органів державної влади чи органів місцевого самоврядування з питань, що належать до їх повноважень.
☝️ Держпродспоживслужба інформує, що 30 травня 2023 року Законом України №3136-IX Закон України "Про рекламу" доповнено статтею 14(3), якою визначено, що розповсюдження реклами у формі спаму, у тому числі здійснення масових дзвінків з використанням будь-яких технологій комунікацій без попередньої письмової згоди споживача, у тому числі в електронній формі, забороняється.
❗Розповсюдження реклами з використанням номерів телефонів чи інших мережевих ідентифікаторів споживача може здійснюватися лише за наявності попередньої письмової згоди такого споживача, у тому числі в електронній формі, та якщо споживач отримує можливість безоплатно у будь-який час у простій і зрозумілій формі відмовитися від використання своїх даних, у тому числі від отримання реклами з використанням номерів телефонів чи інших мережевих ідентифікаторів споживача.
📝 За таке порушення на розповсюджувача реклами накладається штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
#безпечність_харчових_продуктів: дієтичні добавки – це не ліки, а харчовий продукт
✉️До Держпродспоживслужби часто надходять звернення громадян стосовно дієтичних добавок. Тому хочемо ще раз нагадати споживачам, що статтею 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що дієтична добавка – це харчовий продукт, який:
📍є концентрованим джерелом поживних речовин (у тому числі білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин) або інших речовин з поживним або фізіологічним ефектом;
📍виготовляється у формі капсул, пастилок, пігулок та саше, ампул з рідинами, пляшок для крапельного дозування чи в інших формах рідин та/або порошків;
📍призначений для споживання в невеликих визначених кількостях;
📍споживається як доповнення до звичайного харчового раціону окремо або в комбінації з іншими харчовими продуктами.
📝На етикетці дієтичних добавок, окрім обов’язкової для надання інформації про харчовий продукт (стаття 6 Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”), відповідно Гігієнічних вимог до дієтичних добавок, що затверджені наказом МОЗ від 19.12.2013 № 1114 має бути зазначено:
🔹назву харчового продукту - «дієтична добавка»;
🔹назву категорій окремих поживних або інших речовин, що характеризують продукт або які вказують на походження таких окремих поживних або інших речовин;
🔹кількість (порцію) дієтичної добавки, рекомендовану для щоденного споживання;
🔹попередження не перевищувати зазначену рекомендовану кількість (порцію) для щоденного споживання;
🔹вказівку про те, що дієтичні добавки не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування;
🔹застереження про те, що продукт потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
☝️Нагадуємо суб’єктам господарювання, що всі оператори ринку, які здійснюють діяльність з обігу харчових продуктів, у тому числі і аптечні заклади, в асортименті яких є будь-які харчові продукти, відповідно статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності і якості харчових продуктів» повинні бути внесені до державного реєстру потужностей операторів ринку, адміністратором якого є Держпродспоживслужба.
✉️До Держпродспоживслужби часто надходять звернення громадян стосовно дієтичних добавок. Тому хочемо ще раз нагадати споживачам, що статтею 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що дієтична добавка – це харчовий продукт, який:
📍є концентрованим джерелом поживних речовин (у тому числі білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин) або інших речовин з поживним або фізіологічним ефектом;
📍виготовляється у формі капсул, пастилок, пігулок та саше, ампул з рідинами, пляшок для крапельного дозування чи в інших формах рідин та/або порошків;
📍призначений для споживання в невеликих визначених кількостях;
📍споживається як доповнення до звичайного харчового раціону окремо або в комбінації з іншими харчовими продуктами.
📝На етикетці дієтичних добавок, окрім обов’язкової для надання інформації про харчовий продукт (стаття 6 Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”), відповідно Гігієнічних вимог до дієтичних добавок, що затверджені наказом МОЗ від 19.12.2013 № 1114 має бути зазначено:
🔹назву харчового продукту - «дієтична добавка»;
🔹назву категорій окремих поживних або інших речовин, що характеризують продукт або які вказують на походження таких окремих поживних або інших речовин;
🔹кількість (порцію) дієтичної добавки, рекомендовану для щоденного споживання;
🔹попередження не перевищувати зазначену рекомендовану кількість (порцію) для щоденного споживання;
🔹вказівку про те, що дієтичні добавки не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування;
🔹застереження про те, що продукт потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
☝️Нагадуємо суб’єктам господарювання, що всі оператори ринку, які здійснюють діяльність з обігу харчових продуктів, у тому числі і аптечні заклади, в асортименті яких є будь-які харчові продукти, відповідно статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності і якості харчових продуктів» повинні бути внесені до державного реєстру потужностей операторів ринку, адміністратором якого є Держпродспоживслужба.
🌱Що таке генетично модифікований організм, як врегульовано питання щодо використання ГМО на законодавчому рівні, як дізнатися чи рослина "чиста" - розповідають фахівці Держпродспоживслужби та експерти міжнародного проєкту Twining
YouTube
Генетично модифікований організм
15 вересня 2023 року Президент України підписав євроінтеграційний Закон щодо державного контролю за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції.
Відтепер Україна матиме чіткі правила та процедури для маркування, розміщення на ринку…
Відтепер Україна матиме чіткі правила та процедури для маркування, розміщення на ринку…
#знай_свої_права
📦Національний знак відповідності застосовується для маркування продукції, яка відповідає певним технічним регламентам з підтвердження відповідності.
🇺🇦Цей знак є єдиним знаком, що свідчить про відповідність продукції загальнообов’язковим вимогам безпеки, що діють на території України відносно продукції певної категорії.
📝Так, відповідно до Опису знака відповідності технічним регламентам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1184 знак відповідності технічним регламентам має форму незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено зображення трилисника. Довжина розриву кола становить 0,22 його загальної довжини (або 80 градусів).
👉Зображення знака відповідності може бути плоским або рельєфним і виконується двома контрастними кольорами. Висота знака відповідності не може бути менш як 5 міліметрів, а у разі зменшення або збільшення розміру відповідності повинні бути дотриманні пропорції його форми.
📄Знак відповідності технічним регламентам наноситися на продукцію, а у разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи.
✍️Знак відповідності наноситься таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним.
☝️Виробник має право маркувати продукцію цим знаком виключно після проведення оцінки відповідності.
📦Національний знак відповідності застосовується для маркування продукції, яка відповідає певним технічним регламентам з підтвердження відповідності.
🇺🇦Цей знак є єдиним знаком, що свідчить про відповідність продукції загальнообов’язковим вимогам безпеки, що діють на території України відносно продукції певної категорії.
📝Так, відповідно до Опису знака відповідності технічним регламентам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1184 знак відповідності технічним регламентам має форму незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено зображення трилисника. Довжина розриву кола становить 0,22 його загальної довжини (або 80 градусів).
👉Зображення знака відповідності може бути плоским або рельєфним і виконується двома контрастними кольорами. Висота знака відповідності не може бути менш як 5 міліметрів, а у разі зменшення або збільшення розміру відповідності повинні бути дотриманні пропорції його форми.
📄Знак відповідності технічним регламентам наноситися на продукцію, а у разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи.
✍️Знак відповідності наноситься таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним.
☝️Виробник має право маркувати продукцію цим знаком виключно після проведення оцінки відповідності.
#безпечність_харчових_продуктів
🛒Купили йогурт, а він з пліснявою або принесли придбаний продукт додому, а він протермінований. Що робити у такому разі?
☝️Першочергово, зверніться до адміністрації магазина, де купили продукт. Не забудьте, що Ваш чек – це документ, який підтверджує факт купівлі товару у продавця, дату та ціну.
🧑🦰Представник магазину повинен повернути гроші за харчовий продукт або замінити на придатний.
📃Також не варто хвилюватися в разі втрати чека, адже повернути товар можливо й без нього: завдяки твердженням свідків про покупку, відео з камер спостереження, звірки штрих-коду на пакуванні з базою продавця тощо.
👉Якщо адміністрація магазину відмовляється це зробити, то зверніться до Держпродспоживслужби:
📍в телефонному режимі (усно) - 050-230-04-28;
📍електронне звернення на вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням;
📍направити офіційний лист за поштовою адресою: 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1
📍або офіційний лист на електронну пошту: econsumer-info@dpss.gov.ua.
🛒Купили йогурт, а він з пліснявою або принесли придбаний продукт додому, а він протермінований. Що робити у такому разі?
☝️Першочергово, зверніться до адміністрації магазина, де купили продукт. Не забудьте, що Ваш чек – це документ, який підтверджує факт купівлі товару у продавця, дату та ціну.
🧑🦰Представник магазину повинен повернути гроші за харчовий продукт або замінити на придатний.
📃Також не варто хвилюватися в разі втрати чека, адже повернути товар можливо й без нього: завдяки твердженням свідків про покупку, відео з камер спостереження, звірки штрих-коду на пакуванні з базою продавця тощо.
👉Якщо адміністрація магазину відмовляється це зробити, то зверніться до Держпродспоживслужби:
📍в телефонному режимі (усно) - 050-230-04-28;
📍електронне звернення на вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням;
📍направити офіційний лист за поштовою адресою: 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1
📍або офіційний лист на електронну пошту: econsumer-info@dpss.gov.ua.
#знай_свої_права
🔎🛍 А ви завжди дивитесь на маркування товарів, які купуєте?
☝🏻Це, перш за все, не тільки ваше право знати, що ви купуєте, але й піклування про ваше здоров’я та здоров’я ваших близьких!
🤔 📃 Відповідно до статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» з метою свідомого і компетентного вибору продукції споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про неї.
❓Отож, яка інформація має бути зазначена та товарі?
➡️ назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
➡️ дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об’єм тощо), умови використання;
➡️ відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
➡️ позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;
➡️ дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
➡️ дату виготовлення;
➡️ відомості про умови зберігання;
➡️ гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
➡️ правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;
➡️ строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
➡️ найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
❗️Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).
🇺🇦 При цьому, вся інформація про продукцію споживачеві повинна надаватися згідно із мовним законодавством України.
☑️ Наші фахівці по всій території України стоять на сторожі прав споживачів та завжди готові допомогти вам у їх захисті.
🔎🛍 А ви завжди дивитесь на маркування товарів, які купуєте?
☝🏻Це, перш за все, не тільки ваше право знати, що ви купуєте, але й піклування про ваше здоров’я та здоров’я ваших близьких!
🤔 📃 Відповідно до статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» з метою свідомого і компетентного вибору продукції споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про неї.
❓Отож, яка інформація має бути зазначена та товарі?
➡️ назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
➡️ дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об’єм тощо), умови використання;
➡️ відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
➡️ позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;
➡️ дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
➡️ дату виготовлення;
➡️ відомості про умови зберігання;
➡️ гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
➡️ правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;
➡️ строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
➡️ найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
❗️Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).
🇺🇦 При цьому, вся інформація про продукцію споживачеві повинна надаватися згідно із мовним законодавством України.
☑️ Наші фахівці по всій території України стоять на сторожі прав споживачів та завжди готові допомогти вам у їх захисті.
#безпечність_харчових_продуктів
🌎 Збереження навколишнього середовища, зокрема зменшення використання виробів із пластику – нагальна проблема сьогодення. З цією метою окремі кав’ярні пропонують споживачам купувати каву, чай, тощо на виніс у власний посуд, відмовившись від одноразового, заохочуючи покупців різноманітними знижками та бонусами. Чи не суперечить це чинному законодавству?
☝️ Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
🥛 Водночас відповідно до пункту 7.4 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 року № 185, продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв здійснюють на винос, на розлив у посуд споживачів, а також для споживання на місці.
❗Продаж напоїв на розлив дозволяється тільки в чистий посуд.
✅ Отже, оператор ринку несе відповідальність за дотримання гігієнічних вимог, в тому числі за належну якість і чистоту посуду, в якому відпускаються напої. І якщо чистота власного посуду споживача викликає сумніви в оператора ринку – він має право відмовити у відпуску напоїв в цю тару.
🌎 Збереження навколишнього середовища, зокрема зменшення використання виробів із пластику – нагальна проблема сьогодення. З цією метою окремі кав’ярні пропонують споживачам купувати каву, чай, тощо на виніс у власний посуд, відмовившись від одноразового, заохочуючи покупців різноманітними знижками та бонусами. Чи не суперечить це чинному законодавству?
☝️ Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
🥛 Водночас відповідно до пункту 7.4 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 року № 185, продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв здійснюють на винос, на розлив у посуд споживачів, а також для споживання на місці.
❗Продаж напоїв на розлив дозволяється тільки в чистий посуд.
✅ Отже, оператор ринку несе відповідальність за дотримання гігієнічних вимог, в тому числі за належну якість і чистоту посуду, в якому відпускаються напої. І якщо чистота власного посуду споживача викликає сумніви в оператора ринку – він має право відмовити у відпуску напоїв в цю тару.
#знай_свої_права
👩🙅♂️ Кожен споживач, який сумлінно оплачує житлово-комунальні послуги і при цьому спостерігає порушення своїх прав споживача, має право захищати їх доступними правовими методами.
☝️ Закон України «Про житлово-комунальні послуги» і постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1145 передбачають конкретні механізми захисту прав споживачів. Одним із таких механізмів і є складання акта-претензії.
📝 Отже, якщо ваші права споживача порушені при користування сплаченими житлово-комунальними послугами, тоді варто задокументувати порушення і виставити претензію за неякісно надані послуги.
➡️ Крок 1 «Повідомлення про порушення»
✔️ зафіксуйте обставини, до яких призвело ненадання або неякісне надання комунальних послуг (якщо це затоплення, псування майна − фотографуйте пошкоджену техніку, меблі, стіни тощо);
✔️ письмово зверніться до надавача послуг і повідомте про порушення (рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто, запросивши в канцелярії відмітку про отримання на вашій копії).
➡️ Крок 2 «Перевірка якості послуг та складання акта-претензії»
✔️ виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язані прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання відповідних послуг, але не пізніше ніж протягом 1 доби з моменту отримання претензії споживача;
✔️ за результатами перевірки складається акт-претензія у 2-х примірниках (1 примірник передається споживачеві, 2 − зберігається у виконавця комунальної послуги (його представника) або управителя багатоквартирним будинком).
❗Якщо споживач і представник надавача послуг не дійшли згоди у питаннях підтвердження порушень, то акт-претензія підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною. Результати перевірки якості надання послуг можуть бути оскаржені в судовому порядку.
➡️ Крок 3 «Звернення до Держпродспоживслужби»
✔️ якщо упродовж однієї доби представник надавача послуг не з’явився або відмовляється без обґрунтування від підписання акта-претензії, то акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі, зазначивши свої адресу, ПІБ, підпис;
✔️ акт-претензія надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю багатоквартирного будинку рекомендованим листом;
✔️ якщо виконавець комунальних послуг або управитель багатоквартирного будинку протягом п’яти робочих днів після реєстрації акта не надає виконавцеві відповіді, споживач має право звернутися до Держпродспоживслужби.
👩🙅♂️ Кожен споживач, який сумлінно оплачує житлово-комунальні послуги і при цьому спостерігає порушення своїх прав споживача, має право захищати їх доступними правовими методами.
☝️ Закон України «Про житлово-комунальні послуги» і постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1145 передбачають конкретні механізми захисту прав споживачів. Одним із таких механізмів і є складання акта-претензії.
📝 Отже, якщо ваші права споживача порушені при користування сплаченими житлово-комунальними послугами, тоді варто задокументувати порушення і виставити претензію за неякісно надані послуги.
➡️ Крок 1 «Повідомлення про порушення»
✔️ зафіксуйте обставини, до яких призвело ненадання або неякісне надання комунальних послуг (якщо це затоплення, псування майна − фотографуйте пошкоджену техніку, меблі, стіни тощо);
✔️ письмово зверніться до надавача послуг і повідомте про порушення (рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто, запросивши в канцелярії відмітку про отримання на вашій копії).
➡️ Крок 2 «Перевірка якості послуг та складання акта-претензії»
✔️ виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язані прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання відповідних послуг, але не пізніше ніж протягом 1 доби з моменту отримання претензії споживача;
✔️ за результатами перевірки складається акт-претензія у 2-х примірниках (1 примірник передається споживачеві, 2 − зберігається у виконавця комунальної послуги (його представника) або управителя багатоквартирним будинком).
❗Якщо споживач і представник надавача послуг не дійшли згоди у питаннях підтвердження порушень, то акт-претензія підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною. Результати перевірки якості надання послуг можуть бути оскаржені в судовому порядку.
➡️ Крок 3 «Звернення до Держпродспоживслужби»
✔️ якщо упродовж однієї доби представник надавача послуг не з’явився або відмовляється без обґрунтування від підписання акта-претензії, то акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі, зазначивши свої адресу, ПІБ, підпис;
✔️ акт-претензія надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю багатоквартирного будинку рекомендованим листом;
✔️ якщо виконавець комунальних послуг або управитель багатоквартирного будинку протягом п’яти робочих днів після реєстрації акта не надає виконавцеві відповіді, споживач має право звернутися до Держпродспоживслужби.
#безпечність_харчових_продуктів
📥 Значна частка скарг та звернень громадян до Держпродспоживслужби стосується придбання харчових продуктів неналежної якості у місцях стихійної торгівлі.
❗Вкотре наголошуємо, що продукти, які продаються в непризначених для цього місцях, із необладнаного належним чином автотранспорту в антисанітарних умовах, які не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи – це потенційна небезпека для здоров’я споживачів!
☝️ Держпродспоживслужба нагадує, що єдиними офіційними місцями для торгівлі харчовими продуктами є продовольчі магазини та агропродовольчі ринки.
🏪 В магазинах за умови реалізації товарів несе відповідальність суб’єкт господарювання. На ринку продавати власні продукти можуть як юридичні, так і фізичні особи, у випадку, якщо вони мають при собі, зокрема, висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи.
✍️ Варто зазначити, що адміністрація (власник) ринку надає торгові місця лише після одержання висновків лабораторії про їх епізоотичне, ветеринарно-санітарне благополуччя та якість.
✔️ Лабораторія не несе відповідальності за реалізацію продукції, що не пройшла ветеринарно-санітарної експертизи. Відповідальність за реалізацію такої продукції несе адміністрація (власник) ринку відповідно до законодавства.
✅ Відповідно до законів України «Про національну поліцію» та «Про місцеве самоврядування в Україні» недопущення торгівлі у невстановлених місцях відноситься до компетенції органів внутрішніх справ та місцевого самоврядування.
📑 Згідно зі статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення торгівля «з рук» на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах і в інших невстановлених місцях тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
🙏 Пам’ятаємо, що стихійна торгівля існує доти, доки на неї є попит. Тож будьмо свідомими та обираймо безпечне харчування!
📥 Значна частка скарг та звернень громадян до Держпродспоживслужби стосується придбання харчових продуктів неналежної якості у місцях стихійної торгівлі.
❗Вкотре наголошуємо, що продукти, які продаються в непризначених для цього місцях, із необладнаного належним чином автотранспорту в антисанітарних умовах, які не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи – це потенційна небезпека для здоров’я споживачів!
☝️ Держпродспоживслужба нагадує, що єдиними офіційними місцями для торгівлі харчовими продуктами є продовольчі магазини та агропродовольчі ринки.
🏪 В магазинах за умови реалізації товарів несе відповідальність суб’єкт господарювання. На ринку продавати власні продукти можуть як юридичні, так і фізичні особи, у випадку, якщо вони мають при собі, зокрема, висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи.
✍️ Варто зазначити, що адміністрація (власник) ринку надає торгові місця лише після одержання висновків лабораторії про їх епізоотичне, ветеринарно-санітарне благополуччя та якість.
✔️ Лабораторія не несе відповідальності за реалізацію продукції, що не пройшла ветеринарно-санітарної експертизи. Відповідальність за реалізацію такої продукції несе адміністрація (власник) ринку відповідно до законодавства.
✅ Відповідно до законів України «Про національну поліцію» та «Про місцеве самоврядування в Україні» недопущення торгівлі у невстановлених місцях відноситься до компетенції органів внутрішніх справ та місцевого самоврядування.
📑 Згідно зі статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення торгівля «з рук» на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах і в інших невстановлених місцях тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
🙏 Пам’ятаємо, що стихійна торгівля існує доти, доки на неї є попит. Тож будьмо свідомими та обираймо безпечне харчування!
#знай_свої_права
🩺💊 Велика кількість рекламних оголошень у всіх медіа та на майданчиках соціальних мереж відноситься до медичної сфери. З огляду на це варто нагадати споживачам та суб’єктам господарювання про законодавчі вимоги до неї.
🗣️ Держпродспоживслужба інформує, що статтею 21 Закону України "Про рекламу" дозволяється реклама:
✔️ лише таких лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, що в установленому порядку дозволені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, до застосування в Україні;
✔️ лише таких лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та які не внесені центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування.
☝️ Водночас реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити:
🔸 об'єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації;
🔸 вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу;
рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб;
🔸 текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами, а для аудіальних медіа - має прозвучати не менше одного разу за ролик, але не менше ніж один раз за одну хвилину, та озвучується на тому самому рівні гучності, що й інший звуковий ряд ролика.
👨⚕️ Варто нагадати, що медичні фахівці, які рекламують свої послуги на платформах спільного доступу до відео або інформації, зокрема в соціальних мережах, повинні дотримуватись вимог статті 21 Закону та чітко позначати свої публікації як рекламу.
☝️ Нагадуємо, реклама в інтернеті, яка здійснюється блогерами або іншими особами, що отримують винагороди, буде розглядатися як реклама, навіть якщо це безоплатне отримання будь-яких товарів, робіт, послуг, знижок тощо. Їм необхідно чітко маркувати свій контент, інакше може загрожувати штраф у 5-кратному розмірі вартості реклами.
🩺💊 Велика кількість рекламних оголошень у всіх медіа та на майданчиках соціальних мереж відноситься до медичної сфери. З огляду на це варто нагадати споживачам та суб’єктам господарювання про законодавчі вимоги до неї.
🗣️ Держпродспоживслужба інформує, що статтею 21 Закону України "Про рекламу" дозволяється реклама:
✔️ лише таких лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, що в установленому порядку дозволені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, до застосування в Україні;
✔️ лише таких лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та які не внесені центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування.
☝️ Водночас реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити:
🔸 об'єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації;
🔸 вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу;
рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб;
🔸 текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами, а для аудіальних медіа - має прозвучати не менше одного разу за ролик, але не менше ніж один раз за одну хвилину, та озвучується на тому самому рівні гучності, що й інший звуковий ряд ролика.
👨⚕️ Варто нагадати, що медичні фахівці, які рекламують свої послуги на платформах спільного доступу до відео або інформації, зокрема в соціальних мережах, повинні дотримуватись вимог статті 21 Закону та чітко позначати свої публікації як рекламу.
☝️ Нагадуємо, реклама в інтернеті, яка здійснюється блогерами або іншими особами, що отримують винагороди, буде розглядатися як реклама, навіть якщо це безоплатне отримання будь-яких товарів, робіт, послуг, знижок тощо. Їм необхідно чітко маркувати свій контент, інакше може загрожувати штраф у 5-кратному розмірі вартості реклами.
#безпечність_харчових_продуктів
🍦🍧 Морозиво – смачний і доступний кожному продукт, попит на який стрімко зростає з настанням перших теплих весняних днів. До Держпродспоживслужби надходить значна кількість звернень, скарг та запитань стосовно якості, безпечності та умов реалізації морозива.
🤷♂️ На що варто звернути увагу, обираючи морозиво в закладі торгівлі, щоб убезпечити себе від неприємних сюрпризів? Відповідаємо:
📍 на морозильну камеру – температурний режим має відповідати умовам зберігання, зазначеним на упаковці продукту;
📍 на форму − якщо морозиво деформоване, це говорить про те, що продукт був розморожений;
📍 на упаковку, на якій зазначена назва та склад продукту, виробник, дата виготовлення, термін придатності, харчова та енергетична цінність, умови зберігання, маса нетто та наявність алергенів.
☝️ Нагадуємо, що в Україні є три державні стандарти для виготовлення морозива:
✔️ ДСТУ 4733:2007– морозиво на молочній основі (молочне, вершкове і пломбір) повинно виготовлятися винятково з молока та продуктів його переробки, без застосування будь-яких жирів та білків немолочного походження;
✔️ ДСТУ 4734:2007 – виготовляється на основі плодово-ягідної або овочевої сировини з додаванням цукрового сиропу, натуральних барвників, ароматизаторів та інших необхідних для виробництва інгредієнтів;
✔️ ДСТУ 4735:2007 – виготовляють із комбінованим складом сировини і випускають із частковою заміною молочної сировини на компоненти рослинного походження (рослинні жири).
☝️ Проте, окрім наведених вище стандартів, допускається виготовлення морозива за індивідуальною рецептурою. В такому випадку на етикетці продукту замість звичного напису ДСТУ буде зазначена абревіатура ТУ (технічні умови) і відповідний набір цифр. Обираючи таке морозиво, варто зважати на те, що підприємство-виробник має право самостійно вирішувати питання вибору складових компонентів цього продукту.
💛🩵 Обирайте літній десерт правильно і споживайте його з користю й задоволенням!
🍦🍧 Морозиво – смачний і доступний кожному продукт, попит на який стрімко зростає з настанням перших теплих весняних днів. До Держпродспоживслужби надходить значна кількість звернень, скарг та запитань стосовно якості, безпечності та умов реалізації морозива.
🤷♂️ На що варто звернути увагу, обираючи морозиво в закладі торгівлі, щоб убезпечити себе від неприємних сюрпризів? Відповідаємо:
📍 на морозильну камеру – температурний режим має відповідати умовам зберігання, зазначеним на упаковці продукту;
📍 на форму − якщо морозиво деформоване, це говорить про те, що продукт був розморожений;
📍 на упаковку, на якій зазначена назва та склад продукту, виробник, дата виготовлення, термін придатності, харчова та енергетична цінність, умови зберігання, маса нетто та наявність алергенів.
☝️ Нагадуємо, що в Україні є три державні стандарти для виготовлення морозива:
✔️ ДСТУ 4733:2007– морозиво на молочній основі (молочне, вершкове і пломбір) повинно виготовлятися винятково з молока та продуктів його переробки, без застосування будь-яких жирів та білків немолочного походження;
✔️ ДСТУ 4734:2007 – виготовляється на основі плодово-ягідної або овочевої сировини з додаванням цукрового сиропу, натуральних барвників, ароматизаторів та інших необхідних для виробництва інгредієнтів;
✔️ ДСТУ 4735:2007 – виготовляють із комбінованим складом сировини і випускають із частковою заміною молочної сировини на компоненти рослинного походження (рослинні жири).
☝️ Проте, окрім наведених вище стандартів, допускається виготовлення морозива за індивідуальною рецептурою. В такому випадку на етикетці продукту замість звичного напису ДСТУ буде зазначена абревіатура ТУ (технічні умови) і відповідний набір цифр. Обираючи таке морозиво, варто зважати на те, що підприємство-виробник має право самостійно вирішувати питання вибору складових компонентів цього продукту.
💛🩵 Обирайте літній десерт правильно і споживайте його з користю й задоволенням!
📥 Аналіз звернень громадян, що надходять до Держпродспоживслужби, свідчить, що проблема куріння кальянів у закладах ресторанного господарства залишається нагальною.
🚭 Слід нагадати, що в Україні куріння кальянів у приміщеннях таких закладів заборонено на законодавчому рівні.
☝️ Держпродспоживслужба уповноважена застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання за розміщення попільничок чи кальяну або куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства – у розмірі трьох тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - п’ятнадцяти тисяч гривень.
🚭 Слід нагадати, що в Україні куріння кальянів у приміщеннях таких закладів заборонено на законодавчому рівні.
☝️ Держпродспоживслужба уповноважена застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання за розміщення попільничок чи кальяну або куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства – у розмірі трьох тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - п’ятнадцяти тисяч гривень.
#знай_свої_права
📆🩺 Минулого тижня ми говорили про законодавчі вимоги до реклами в медичній сфері. В продовження теми розглянемо, які є заборони в такій рекламі.
☝️ Статтею 21 Закону України "Про рекламу" визначено, що реклама лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації не може містити посилань на терапевтичні ефекти стосовно захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню.
🗣️ У рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється розміщення:
✔️ відомостей, які можуть справляти враження, що за умови застосування лікарського засобу чи медичного виробу консультація з фахівцем не є необхідною;
✔️ відомостей про те, що лікувальний ефект від застосування лікарського засобу чи медичного виробу є гарантованим;
зображень зміни людського тіла або його частин внаслідок хвороби, поранень;
✔️ тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворіти або погіршити стан свого здоров'я через невикористання лікарських засобів, медичних виробів та медичних послуг, що рекламуються;
✔️ тверджень, що сприяють можливості самостійного встановлення діагнозу для хвороб, патологічних станів людини та їх самостійного лікування з використанням медичних товарів, що рекламуються;
✔️ посилань на лікарські засоби, медичні вироби, методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації як на найбільш ефективні, найбільш безпечні, виняткові щодо відсутності побічних ефектів;
✔️ посилань на конкретні випадки вдалого застосування лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації;
✔️ рекомендацій або посилань на рекомендації медичних працівників, науковців, медичних закладів та організацій щодо рекламованих товару чи послуги;
✔️ спеціальних виявлень подяки, вдячності, листів, уривків з них із рекомендаціями, розповідями про застосування та результати дії рекламованих товару чи послуги від окремих осіб;
✔️ зображень і згадок імен популярних людей, героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів, авторитетних організацій;
✔️ інформації, що може вводити споживача в оману щодо складу, походження, ефективності, патентної захищеності товару, що рекламується.
👨⚕️ Варто зазначити, що в рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.
☝️ Також забороняється вміщувати в рекламі лікарських засобів інформацію, яка дозволяє припустити, що лікарський засіб є харчовим, косметичним чи іншим споживчим товаром або що безпечність чи ефективність цього засобу обумовлена його природним походженням.
📆🩺 Минулого тижня ми говорили про законодавчі вимоги до реклами в медичній сфері. В продовження теми розглянемо, які є заборони в такій рекламі.
☝️ Статтею 21 Закону України "Про рекламу" визначено, що реклама лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації не може містити посилань на терапевтичні ефекти стосовно захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню.
🗣️ У рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється розміщення:
✔️ відомостей, які можуть справляти враження, що за умови застосування лікарського засобу чи медичного виробу консультація з фахівцем не є необхідною;
✔️ відомостей про те, що лікувальний ефект від застосування лікарського засобу чи медичного виробу є гарантованим;
зображень зміни людського тіла або його частин внаслідок хвороби, поранень;
✔️ тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворіти або погіршити стан свого здоров'я через невикористання лікарських засобів, медичних виробів та медичних послуг, що рекламуються;
✔️ тверджень, що сприяють можливості самостійного встановлення діагнозу для хвороб, патологічних станів людини та їх самостійного лікування з використанням медичних товарів, що рекламуються;
✔️ посилань на лікарські засоби, медичні вироби, методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації як на найбільш ефективні, найбільш безпечні, виняткові щодо відсутності побічних ефектів;
✔️ посилань на конкретні випадки вдалого застосування лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації;
✔️ рекомендацій або посилань на рекомендації медичних працівників, науковців, медичних закладів та організацій щодо рекламованих товару чи послуги;
✔️ спеціальних виявлень подяки, вдячності, листів, уривків з них із рекомендаціями, розповідями про застосування та результати дії рекламованих товару чи послуги від окремих осіб;
✔️ зображень і згадок імен популярних людей, героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів, авторитетних організацій;
✔️ інформації, що може вводити споживача в оману щодо складу, походження, ефективності, патентної захищеності товару, що рекламується.
👨⚕️ Варто зазначити, що в рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.
☝️ Також забороняється вміщувати в рекламі лікарських засобів інформацію, яка дозволяє припустити, що лікарський засіб є харчовим, косметичним чи іншим споживчим товаром або що безпечність чи ефективність цього засобу обумовлена його природним походженням.
✅ Держпродспоживслужба вкотре інформує про дію постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 650 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану», яка набрала чинності 01.07.2023.
📝 Так, зазначеною постановою запроваджено державне регулювання цін на товари у вигляді установлення граничного рівня торговельної надбавки (націнки) на продовольчі товари вітчизняного виробництва в розмірі не більш як 10 відсотків, крім товарів, маркованих як органічна продукція, а саме:
📌 борошно пшеничне вищого сорту;
📌 молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці);
📌 хліб житньо-пшеничний та батон;
📌 яйця курячі категорії С1;
📌 птиця (тушки курячі, четвертини тушки курячої);
📌 олія соняшникова рафінована.
☝️ Отже, у разі коли споживачами зафіксовано окремі факти можливих порушень законодавства у сфері ціноутворення звертаємось з проханням повідомляти про них Держпродспоживслужбу та її територіальні органи.
✍️ У зверненні про порушення прав та законних інтересів необхідно зазначити інформацію про назву і організаційно-правову форму суб’єкта господарювання (ФОП, ПП, ТОВ тощо), його місцезнаходження, а також, за можливості, додати копії наявних документів, що можуть підтверджувати факти порушень (чеки, квитанції, фотографії цінників тощо).
📝 Так, зазначеною постановою запроваджено державне регулювання цін на товари у вигляді установлення граничного рівня торговельної надбавки (націнки) на продовольчі товари вітчизняного виробництва в розмірі не більш як 10 відсотків, крім товарів, маркованих як органічна продукція, а саме:
📌 борошно пшеничне вищого сорту;
📌 молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці);
📌 хліб житньо-пшеничний та батон;
📌 яйця курячі категорії С1;
📌 птиця (тушки курячі, четвертини тушки курячої);
📌 олія соняшникова рафінована.
☝️ Отже, у разі коли споживачами зафіксовано окремі факти можливих порушень законодавства у сфері ціноутворення звертаємось з проханням повідомляти про них Держпродспоживслужбу та її територіальні органи.
✍️ У зверненні про порушення прав та законних інтересів необхідно зазначити інформацію про назву і організаційно-правову форму суб’єкта господарювання (ФОП, ПП, ТОВ тощо), його місцезнаходження, а також, за можливості, додати копії наявних документів, що можуть підтверджувати факти порушень (чеки, квитанції, фотографії цінників тощо).
#безпечність_харчових_продуктів
🍓🍓 Перша полуниця вже з’явилась у продажу і одночасно почастішали звернення до Держпродспоживслужби, пов’язані з негативними наслідками від її споживання.
🌞 Звичайно, в цю пору року, українці активно купують ароматну ягоду, тому радимо дотримуватись двох, всім відомих правил, щоб ласування полуницею приносило лише користь і задоволення:
✳️ По-перше, купувати полуницю слід тільки у спеціально відведених для цього місцях - на агропродовольчих ринках або в торговельних мережах, куди потрапляє лише продукція, що попередньо пройшла контроль безпечності. На вимогу споживача реалізатор повинен надати відповідні документи для ознайомлення.
✳️ По-друге, варто пам’ятати про додержання правил гігієни. Ні в якому разі не споживайте полуницю, не промивши її попередньо в достатній кількості води. Адже на немитій ягоді можуть бути шкідливі бактерії, або, навіть, гельмінти.
🫶 Дотримання цих двох простих правил убезпечить вас від негативних наслідків. Будьте свідомими при виборі харчових продуктів, адже запобігти неприємностям значно простіше і дешевше, ніж потім боротись з їх наслідками.
🍓🍓 Перша полуниця вже з’явилась у продажу і одночасно почастішали звернення до Держпродспоживслужби, пов’язані з негативними наслідками від її споживання.
🌞 Звичайно, в цю пору року, українці активно купують ароматну ягоду, тому радимо дотримуватись двох, всім відомих правил, щоб ласування полуницею приносило лише користь і задоволення:
✳️ По-перше, купувати полуницю слід тільки у спеціально відведених для цього місцях - на агропродовольчих ринках або в торговельних мережах, куди потрапляє лише продукція, що попередньо пройшла контроль безпечності. На вимогу споживача реалізатор повинен надати відповідні документи для ознайомлення.
✳️ По-друге, варто пам’ятати про додержання правил гігієни. Ні в якому разі не споживайте полуницю, не промивши її попередньо в достатній кількості води. Адже на немитій ягоді можуть бути шкідливі бактерії, або, навіть, гельмінти.
🫶 Дотримання цих двох простих правил убезпечить вас від негативних наслідків. Будьте свідомими при виборі харчових продуктів, адже запобігти неприємностям значно простіше і дешевше, ніж потім боротись з їх наслідками.
#знай_свої_права
✅ Нагадуємо споживачам, що постановою Уряду від 08.03.2024 № 261 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 і від 3 травня 2022 р. № 550» протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг щодо:
📌 формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
📌 захисту прав споживачів;
📌 метрологічного нагляду
❕здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
☝️ Відповідно до законодавства підставою для перевірки є, зокрема, звернення споживачів.
📤 Направити офіційне звернення в Держпродспоживслужбу можна одним із таких способів:
🖌️ заповнити форму на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням;
🖌️ написати листа на електрону пошту econsumer-info@dpss.gov.ua;
🖌️ в паперовому вигляді на поштову адресу: вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001.
✅ Нагадуємо споживачам, що постановою Уряду від 08.03.2024 № 261 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 і від 3 травня 2022 р. № 550» протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг щодо:
📌 формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
📌 захисту прав споживачів;
📌 метрологічного нагляду
❕здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
☝️ Відповідно до законодавства підставою для перевірки є, зокрема, звернення споживачів.
📤 Направити офіційне звернення в Держпродспоживслужбу можна одним із таких способів:
🖌️ заповнити форму на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням;
🖌️ написати листа на електрону пошту econsumer-info@dpss.gov.ua;
🖌️ в паперовому вигляді на поштову адресу: вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001.
#безпечність_харчових_продуктів
📥 Останнім часом до Держпродспоживслужби часто надходять звернення щодо ваги товару. Звичний продукт, звична упаковка, звична ціна, але – якщо придивитися, то вага менше від звичної. Це, наприклад цукор або крупа – всі звикли до кілограмової пачки, а там вже написано 850 грам. Теж саме з рідкими харчовими продуктами, зокрема молоко, олія, оцет, тощо.
❓ Чи є це порушенням прав споживача? Давайте звернемось до чинного законодавства.
☝️ Нагадуємо, що статтею 4 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» визначено, що інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача і не повинна вводити в оману, зокрема щодо характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати «вжити до», країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення).
✔️ В такому разі, якщо вагу на маркуванні товару вказано вірно, навіть якщо це не відповідає очікуванням споживача – порушення законодавства з боку суб’єкта господарювання немає.
🔎 Кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання входить до переліку обов’язкової інформації про харчові продукти, тому радимо споживачам уважно читати інформацію на маркуванні товару для прийняття зваженого вибору.
☝️ А у разі, якщо ви виявили, що вага товару не відповідає інформації, що зазначена на маркуванні – звертайтесь до Держпродспоживслужби та її територіальних органів.
📥 Останнім часом до Держпродспоживслужби часто надходять звернення щодо ваги товару. Звичний продукт, звична упаковка, звична ціна, але – якщо придивитися, то вага менше від звичної. Це, наприклад цукор або крупа – всі звикли до кілограмової пачки, а там вже написано 850 грам. Теж саме з рідкими харчовими продуктами, зокрема молоко, олія, оцет, тощо.
❓ Чи є це порушенням прав споживача? Давайте звернемось до чинного законодавства.
☝️ Нагадуємо, що статтею 4 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» визначено, що інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача і не повинна вводити в оману, зокрема щодо характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати «вжити до», країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення).
✔️ В такому разі, якщо вагу на маркуванні товару вказано вірно, навіть якщо це не відповідає очікуванням споживача – порушення законодавства з боку суб’єкта господарювання немає.
🔎 Кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання входить до переліку обов’язкової інформації про харчові продукти, тому радимо споживачам уважно читати інформацію на маркуванні товару для прийняття зваженого вибору.
☝️ А у разі, якщо ви виявили, що вага товару не відповідає інформації, що зазначена на маркуванні – звертайтесь до Держпродспоживслужби та її територіальних органів.
#знай_свої_права
🧸 Обираєте нову іграшку дитині? Будьте пильні при виборі. Важливо! Ознайомтесь з обов’язковою інформацією про товар, щоб впевнитись в його безпечності. До того ж пам’ятайте, що відповідно до статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», дитячі іграшки м'які та дитячі іграшки гумові надувні, внесені до переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну або поверненню.
☝️ Вимоги до виробників, імпортерів іграшок, до матеріалів, з яких вони виготовлені, викладено у Технічному регламенті безпечності іграшок, розробленому на основі Директиви 2009/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 18.06.2009 про безпеку іграшок.
🔎 При купівлі іграшки в магазині або на ринку рекомендуємо звернути увагу на наявність такої інформації:
📌 артикул / штрих-код іграшки (або інший елемент для відстеження);
📌 знак відповідності технічним регламентам у формі незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника;
📌 назва та адреса виробника (у тому числі – дозволяється англійською мовою на пакуванні);
📌 назва та адреса імпортера /уповноваженого представника;
📌 дата виготовлення (у форматі «місяць-рік»);
📌 термін придатності;
📌 графічний попереджувальний символ позначення віку у вигляді кола, в якому намальований контур обличчя та вказана вікова група. Цей символ являє собою окружність та перехресну риску, що мають бути червоними на білому фоні, а віковий діапазон (0-3) та обличчя повинні – чорними. Розмір символу не повинен бути меншим у діаметрі за 10 мм. Наявність символу попередження щодо віку є недостатньою - він повинен супроводжуватися короткою вказівкою на конкретну небезпеку, якщо така іграшка використовується дітьми віком молодше 36 місяців.
📌 фраза «Детальну тех. інформацію див. на диспенсері (дисплеї) / в інструкції».
🔖 До іграшки обов’язково додається інструкція з експлуатації, схема користування, які надруковані на упаковці, на окремому листі або у вигляді брошури. В інструкції, схемі по користуванню іграшками, іграми або на споживчій упаковці повинні бути вказані правила та види обробки іграшок - (миття, чищення, дезінфекція та їх утилізація в разі потреби).
☝️ Відповідальність за якість та безпечність іграшок несе суб’єкт господарювання. Державний нагляд (контроль) в даній сфері здійснює Держпродспоживслужба та її територіальні органи.
🧸 Обираєте нову іграшку дитині? Будьте пильні при виборі. Важливо! Ознайомтесь з обов’язковою інформацією про товар, щоб впевнитись в його безпечності. До того ж пам’ятайте, що відповідно до статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», дитячі іграшки м'які та дитячі іграшки гумові надувні, внесені до переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну або поверненню.
☝️ Вимоги до виробників, імпортерів іграшок, до матеріалів, з яких вони виготовлені, викладено у Технічному регламенті безпечності іграшок, розробленому на основі Директиви 2009/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 18.06.2009 про безпеку іграшок.
🔎 При купівлі іграшки в магазині або на ринку рекомендуємо звернути увагу на наявність такої інформації:
📌 артикул / штрих-код іграшки (або інший елемент для відстеження);
📌 знак відповідності технічним регламентам у формі незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника;
📌 назва та адреса виробника (у тому числі – дозволяється англійською мовою на пакуванні);
📌 назва та адреса імпортера /уповноваженого представника;
📌 дата виготовлення (у форматі «місяць-рік»);
📌 термін придатності;
📌 графічний попереджувальний символ позначення віку у вигляді кола, в якому намальований контур обличчя та вказана вікова група. Цей символ являє собою окружність та перехресну риску, що мають бути червоними на білому фоні, а віковий діапазон (0-3) та обличчя повинні – чорними. Розмір символу не повинен бути меншим у діаметрі за 10 мм. Наявність символу попередження щодо віку є недостатньою - він повинен супроводжуватися короткою вказівкою на конкретну небезпеку, якщо така іграшка використовується дітьми віком молодше 36 місяців.
📌 фраза «Детальну тех. інформацію див. на диспенсері (дисплеї) / в інструкції».
🔖 До іграшки обов’язково додається інструкція з експлуатації, схема користування, які надруковані на упаковці, на окремому листі або у вигляді брошури. В інструкції, схемі по користуванню іграшками, іграми або на споживчій упаковці повинні бути вказані правила та види обробки іграшок - (миття, чищення, дезінфекція та їх утилізація в разі потреби).
☝️ Відповідальність за якість та безпечність іграшок несе суб’єкт господарювання. Державний нагляд (контроль) в даній сфері здійснює Держпродспоживслужба та її територіальні органи.
#безпечність_харчових_продуктів
🔎 Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів, що наразі в Україні діють певні спрощення для виробників харчових продуктів стосовно маркування продукції власного виробництва внаслідок вимушених змін рецептури, які пов’язані з відсутністю або недостатністю відповідної сировини, на період дії воєнного стану.
📝 З метою забезпечення продовольчої безпеки держави та застосування ризик-орієнтованого підходу при здійсненні заходів державного контролю за харчовими продуктами, кормами та іншими товарами Уряд ухвалив Постанову від 03.03.2022 №186 «Деякі питання маркування харчових продуктів в умовах воєнного стану», якою передбачено, що на період дії воєнного стану:
🖌️ обов’язкова інформація про харчовий продукт, що зазначається на його маркуванні відповідно до статті 6 Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів” (крім інформації, яка зазначається відповідно до пунктів 1, 5 і 6 частини першої статті 6 зазначеного Закону), може відрізнятися від фактичних параметричних значень цього продукту;
🖌️ обов’язкова інформація на маркуванні харчового продукту, яка зазначається відповідно до пункту 3 частини першої статті 6 зазначеного Закону, може відрізняється від фактичного складу цього продукту. При цьому споживача необхідно у будь-який можливий спосіб поінформувати про наявність речовин у харчовому продукті, які можуть спричинити алергічні реакції або непереносимість.
☝️ Отже, Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів, що наразі обов’язковою і виключно достовірною інформацією на маркуванні харчового продукту є:
✔️ назва харчового продукту;
✔️ кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання;
✔️ мінімальний термін придатності або дата "вжити до";
✔️ перелік речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість (за наявності).
🔎 Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів, що наразі в Україні діють певні спрощення для виробників харчових продуктів стосовно маркування продукції власного виробництва внаслідок вимушених змін рецептури, які пов’язані з відсутністю або недостатністю відповідної сировини, на період дії воєнного стану.
📝 З метою забезпечення продовольчої безпеки держави та застосування ризик-орієнтованого підходу при здійсненні заходів державного контролю за харчовими продуктами, кормами та іншими товарами Уряд ухвалив Постанову від 03.03.2022 №186 «Деякі питання маркування харчових продуктів в умовах воєнного стану», якою передбачено, що на період дії воєнного стану:
🖌️ обов’язкова інформація про харчовий продукт, що зазначається на його маркуванні відповідно до статті 6 Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів” (крім інформації, яка зазначається відповідно до пунктів 1, 5 і 6 частини першої статті 6 зазначеного Закону), може відрізнятися від фактичних параметричних значень цього продукту;
🖌️ обов’язкова інформація на маркуванні харчового продукту, яка зазначається відповідно до пункту 3 частини першої статті 6 зазначеного Закону, може відрізняється від фактичного складу цього продукту. При цьому споживача необхідно у будь-який можливий спосіб поінформувати про наявність речовин у харчовому продукті, які можуть спричинити алергічні реакції або непереносимість.
☝️ Отже, Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів, що наразі обов’язковою і виключно достовірною інформацією на маркуванні харчового продукту є:
✔️ назва харчового продукту;
✔️ кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання;
✔️ мінімальний термін придатності або дата "вжити до";
✔️ перелік речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість (за наявності).
