#безпечність_харчових_продуктів
🧃🍼 Виготовлення і продаж харчових продуктів для найменших споживачів потребує особливої уваги та педантичності як з боку виробників та реалізаторів, так і з боку покупців цього товару.
☝️ Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів та операторів ринку - на дитячому харчуванні окрім обов’язкової інформації про харчовий продукт, визначеної Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» має бути вказана додаткова інформація, зокрема:
🔸 поряд з назвою зазначається - вік дитини, з якого вона може споживати такий продукт;
🔸 особливі харчові потреби, функціональні стани та/або захворювання, за наявності яких рекомендовано вживати такі харчові продукти;
🔸 інформація про спосіб приготування та/або використання такого харчового продукту і попередження про небезпеку для здоров’я дитини у разі невідповідного приготування або зберігання, а також, якщо це має значення, - позначка щодо важливості дотримання цього способу;
🔸 обов’язкова розширена інформація про поживну цінність, що має додатково включати кількість кожної мінеральної речовини (крім молібдену) і кожного вітаміну, а також - кількість холіну, інозитолу та карнітину;
🔸 інформація про вміст вітамінів і мінералів, яка виражається як відсоток відповідних референсних величин споживання;
🔸 інформація про безумовну перевагу грудного вигодовування;
🔸 маркування, представлення та реклама дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування не повинні містити слова "гуманізований", "материнський", "адаптований" або будь-які однокореневі слова чи похідні від них будь-якою мовою.
📝 Повний перелік обов’язкової додаткової інформації про дитяче харчування визначено статтею 6-1 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
🧃🍼 Виготовлення і продаж харчових продуктів для найменших споживачів потребує особливої уваги та педантичності як з боку виробників та реалізаторів, так і з боку покупців цього товару.
☝️ Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів та операторів ринку - на дитячому харчуванні окрім обов’язкової інформації про харчовий продукт, визначеної Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» має бути вказана додаткова інформація, зокрема:
🔸 поряд з назвою зазначається - вік дитини, з якого вона може споживати такий продукт;
🔸 особливі харчові потреби, функціональні стани та/або захворювання, за наявності яких рекомендовано вживати такі харчові продукти;
🔸 інформація про спосіб приготування та/або використання такого харчового продукту і попередження про небезпеку для здоров’я дитини у разі невідповідного приготування або зберігання, а також, якщо це має значення, - позначка щодо важливості дотримання цього способу;
🔸 обов’язкова розширена інформація про поживну цінність, що має додатково включати кількість кожної мінеральної речовини (крім молібдену) і кожного вітаміну, а також - кількість холіну, інозитолу та карнітину;
🔸 інформація про вміст вітамінів і мінералів, яка виражається як відсоток відповідних референсних величин споживання;
🔸 інформація про безумовну перевагу грудного вигодовування;
🔸 маркування, представлення та реклама дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування не повинні містити слова "гуманізований", "материнський", "адаптований" або будь-які однокореневі слова чи похідні від них будь-якою мовою.
📝 Повний перелік обов’язкової додаткової інформації про дитяче харчування визначено статтею 6-1 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
#безпечність_харчових_продуктів
🥓 Значна кількість звернень, що надходять до Держпродспоживслужби стосується ковбаси і ковбасних виробів, а саме якості та умов зберігання в точках продажу цього продукту.
☝️ Для збереження здоров’я та уникнення неприємних випадків при купівлі ковбасних виробів Держпродспоживслужба вкотре нагадує споживачам про два важливих правила:
❗ утримайтесь від купівлі продукції на стихійних ринках;
❗ уважно читайте інформацію на етикетці, повний перелік якої визначено статтею 6 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
⚖️ З огляду на те, що ковбасні вироби часто продають на вагу - у споживча не завжди є можливість вивчити інформацію на маркуванні товару. В такому випадку інформація про продукт надається на вимогу споживача оператором ринку харчових продуктів, який реалізує харчовий продукт, у супровідній документації чи в інший спосіб (у доступній наочній формі).
☝️ Окремо нагадуємо споживачам, що в Україні діють Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, якими, зокрема, визначено:
✔️ поверхні ковбасних виробів і копченостей протирають рушником, кінці оболонки зрізають, видаляють обв'язки, обвітрені зрізи зачищають;
✔️ попереднє фасування ковбас і копченостей передбачається в обсягах потреби не більше одного дня реалізації;
✔️ на замовлення споживача продавець зобов'язаний нарізати ковбасу, копченості, шинку та інше, додержуючись санітарно-гігієнічних правил. Нарізані шматки викладають на чистий посуд або пакувальний папір за допомогою ножа або виделки.
✍️ Якщо у вас виникли сумніви в якості та безпечності харчового продукту, що реалізується у призначених для цього місцях, а суб’єкт господарювання відмовляться вирішити це питання – ви можете оформити офіційне звернення до територіального органу Держпродспоживслужби.
🥓 Значна кількість звернень, що надходять до Держпродспоживслужби стосується ковбаси і ковбасних виробів, а саме якості та умов зберігання в точках продажу цього продукту.
☝️ Для збереження здоров’я та уникнення неприємних випадків при купівлі ковбасних виробів Держпродспоживслужба вкотре нагадує споживачам про два важливих правила:
❗ утримайтесь від купівлі продукції на стихійних ринках;
❗ уважно читайте інформацію на етикетці, повний перелік якої визначено статтею 6 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
⚖️ З огляду на те, що ковбасні вироби часто продають на вагу - у споживча не завжди є можливість вивчити інформацію на маркуванні товару. В такому випадку інформація про продукт надається на вимогу споживача оператором ринку харчових продуктів, який реалізує харчовий продукт, у супровідній документації чи в інший спосіб (у доступній наочній формі).
☝️ Окремо нагадуємо споживачам, що в Україні діють Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, якими, зокрема, визначено:
✔️ поверхні ковбасних виробів і копченостей протирають рушником, кінці оболонки зрізають, видаляють обв'язки, обвітрені зрізи зачищають;
✔️ попереднє фасування ковбас і копченостей передбачається в обсягах потреби не більше одного дня реалізації;
✔️ на замовлення споживача продавець зобов'язаний нарізати ковбасу, копченості, шинку та інше, додержуючись санітарно-гігієнічних правил. Нарізані шматки викладають на чистий посуд або пакувальний папір за допомогою ножа або виделки.
✍️ Якщо у вас виникли сумніви в якості та безпечності харчового продукту, що реалізується у призначених для цього місцях, а суб’єкт господарювання відмовляться вирішити це питання – ви можете оформити офіційне звернення до територіального органу Держпродспоживслужби.
#безпечність_харчових_продуктів
🍎До Держпродспоживслужби неодноразово звертались з питанням як обрати органічну продукцію серед безлічі товарів на полицях магазинів.
☝️Давайте спочатку розглянемо, що таке органічна продукція?
Це сільськогосподарська продукція, у тому числі харчові продукти та корми, отримані в результаті органічного виробництва, а саме виготовлена відповідно до затверджених правил (стандартів), які передбачають заборону використання пестицидів, синтетичних речовин, регуляторів росту, штучних харчових добавок, ГМО та тощо.
👀Розпізнати чи продукт органічний дуже легко. На упаковці продукції повинен бути нанесений державний логотип для органічної продукції (нижче на картинці зможете переглянути як він виглядає).
🧃Також обов’язковим елементом маркування органічної продукції є кодовий номер, що розміщується під державним логотипом для органічної продукції та містить:
🔸акронім, що ідентифікує державу походження;
🔸написи "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", "органік", та будь-які однокореневі та/або похідні слова від цих слів з префіксами "біо-", "еко-" тощо будь-якими мовами;
🔸реєстраційний код органу сертифікації, що здійснив сертифікацію органічного виробництва.
☝️Окрім того чинним українським законодавством визнаються сертифікати, що засвідчують органічне виробництво та/або обіг органічної продукції згідно із законодавством іншої країни. Тільки орган іноземної сертифікації повинен бути внесеним до Переліку органів іноземної сертифікації, який оприлюднений на вебпорталі Держпродспоживслужби.
👉Це означає, що на упаковці продукції можуть бути нанесені державний логотип та/або офіційний логотип органічних продуктів іншої країни (нижче на картинці наведений приклад європейського логотипу - "Євролисток")
🍎До Держпродспоживслужби неодноразово звертались з питанням як обрати органічну продукцію серед безлічі товарів на полицях магазинів.
☝️Давайте спочатку розглянемо, що таке органічна продукція?
Це сільськогосподарська продукція, у тому числі харчові продукти та корми, отримані в результаті органічного виробництва, а саме виготовлена відповідно до затверджених правил (стандартів), які передбачають заборону використання пестицидів, синтетичних речовин, регуляторів росту, штучних харчових добавок, ГМО та тощо.
👀Розпізнати чи продукт органічний дуже легко. На упаковці продукції повинен бути нанесений державний логотип для органічної продукції (нижче на картинці зможете переглянути як він виглядає).
🧃Також обов’язковим елементом маркування органічної продукції є кодовий номер, що розміщується під державним логотипом для органічної продукції та містить:
🔸акронім, що ідентифікує державу походження;
🔸написи "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", "органік", та будь-які однокореневі та/або похідні слова від цих слів з префіксами "біо-", "еко-" тощо будь-якими мовами;
🔸реєстраційний код органу сертифікації, що здійснив сертифікацію органічного виробництва.
☝️Окрім того чинним українським законодавством визнаються сертифікати, що засвідчують органічне виробництво та/або обіг органічної продукції згідно із законодавством іншої країни. Тільки орган іноземної сертифікації повинен бути внесеним до Переліку органів іноземної сертифікації, який оприлюднений на вебпорталі Держпродспоживслужби.
👉Це означає, що на упаковці продукції можуть бути нанесені державний логотип та/або офіційний логотип органічних продуктів іншої країни (нижче на картинці наведений приклад європейського логотипу - "Євролисток")
#безпечність_харчових_продуктів
📥 Держпродспоживслужба отримує значну кількість запитів і звернень від громадян стосовно продуктів для спеціальних медичних цілей, тому варто нагадати споживачам, що відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності і якості харчових продуктів» харчовий продукт для спеціальних медичних цілей – це харчовий продукт, спеціально розроблений і вироблений для годування пацієнтів (включаючи тих, які є дітьми грудного та раннього віку), що повинен споживатися за призначенням лікаря в закладі охорони здоров’я та/або поза його межами.
✔️ Такий харчовий продукт призначається для часткової або повної заміни звичайного раціону харчування пацієнтів (включаючи тих, які є дітьми грудного та раннього віку) з обмеженою, ослабленою або порушеною здатністю приймати, перетравлювати, засвоювати, метаболізувати та/або виводити з організму звичайні харчові продукти та/або певні поживні речовини, що містяться в них, та/або їх метаболіти. Такий харчовий продукт також може призначатися для повного або часткового годування пацієнтів (включаючи тих, які є дітьми грудного та раннього віку) з іншими визначеними лікарем потребами, які неможливо задовольнити шляхом модифікації звичайного раціону харчування.
☝️ Нагадуємо виробникам та імпортерам харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, що повідомлення про намір введення в обіг зазначених продуктів потрібно надсилати компетентному органу, функції якого покладені на Держпродспоживслужбу, в порядку, затвердженому наказом Мінагрополітики від 25.04.2022 № 244.
📥 Держпродспоживслужба отримує значну кількість запитів і звернень від громадян стосовно продуктів для спеціальних медичних цілей, тому варто нагадати споживачам, що відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності і якості харчових продуктів» харчовий продукт для спеціальних медичних цілей – це харчовий продукт, спеціально розроблений і вироблений для годування пацієнтів (включаючи тих, які є дітьми грудного та раннього віку), що повинен споживатися за призначенням лікаря в закладі охорони здоров’я та/або поза його межами.
✔️ Такий харчовий продукт призначається для часткової або повної заміни звичайного раціону харчування пацієнтів (включаючи тих, які є дітьми грудного та раннього віку) з обмеженою, ослабленою або порушеною здатністю приймати, перетравлювати, засвоювати, метаболізувати та/або виводити з організму звичайні харчові продукти та/або певні поживні речовини, що містяться в них, та/або їх метаболіти. Такий харчовий продукт також може призначатися для повного або часткового годування пацієнтів (включаючи тих, які є дітьми грудного та раннього віку) з іншими визначеними лікарем потребами, які неможливо задовольнити шляхом модифікації звичайного раціону харчування.
☝️ Нагадуємо виробникам та імпортерам харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, що повідомлення про намір введення в обіг зазначених продуктів потрібно надсилати компетентному органу, функції якого покладені на Держпродспоживслужбу, в порядку, затвердженому наказом Мінагрополітики від 25.04.2022 № 244.
#безпечність_харчових_продуктів
🥚 Яйця - доступний і корисний продукт, що є в холодильнику кожної родини. Проте недотримання елементарних правил при виборі і зберіганні цього продукту може мати негативні наслідки. Для того, щоб їх уникнути потрібно дотримуватись декількох простих правил.
❗ Вкотре нагадуємо, що купувати харчові продукти варто тільки в офіційних місцях торгівлі - на агропродовольчих ринках або в торговельних закладах.
🔎 Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів та суб’єктів господарювання - Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами визначено, що до продажу не допускаються такі харчові яйця:
📍 якщо їх поверхня (шкарлупа) забруднена;
📍 з дефектами бою (порушена цілісність шкарлупи);
📍 харчові неповноцінні та технічні яйця (з непрозорим на просвіт умістом, з пліснявими плямами під шкарлупою, з присохлим жовтком, із змішаними білком і жовтком, з кровоносними судинами у вигляді кільця на поверхні жовтка, міражні),
📍 з різким запахом сірководню.
✔️ Також варто звернути увагу на наявність штампа категорії на самому яйці (якщо купуєте яйця поштучно) та на обов’язкову інформацію про харчовий продукт на упаковці (для фасованих яєць) відповідно Вимог до курячих яєць.
☝️ Окремо варто зазначити, що яйця курячі харчові зберігають окремо від пахучих і відкритих (не захищених обгорткою, упаковкою, герметичною розфасовкою) товарів, які легко передають запахи та можуть забруднюватись патогенними мікроорганізмами.
🙏 Будьте свідомими при виборі харчових продуктів, адже запобігти неприємностям значно простіше і дешевше, ніж потім долати їх наслідки.
🥚 Яйця - доступний і корисний продукт, що є в холодильнику кожної родини. Проте недотримання елементарних правил при виборі і зберіганні цього продукту може мати негативні наслідки. Для того, щоб їх уникнути потрібно дотримуватись декількох простих правил.
❗ Вкотре нагадуємо, що купувати харчові продукти варто тільки в офіційних місцях торгівлі - на агропродовольчих ринках або в торговельних закладах.
🔎 Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів та суб’єктів господарювання - Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами визначено, що до продажу не допускаються такі харчові яйця:
📍 якщо їх поверхня (шкарлупа) забруднена;
📍 з дефектами бою (порушена цілісність шкарлупи);
📍 харчові неповноцінні та технічні яйця (з непрозорим на просвіт умістом, з пліснявими плямами під шкарлупою, з присохлим жовтком, із змішаними білком і жовтком, з кровоносними судинами у вигляді кільця на поверхні жовтка, міражні),
📍 з різким запахом сірководню.
✔️ Також варто звернути увагу на наявність штампа категорії на самому яйці (якщо купуєте яйця поштучно) та на обов’язкову інформацію про харчовий продукт на упаковці (для фасованих яєць) відповідно Вимог до курячих яєць.
☝️ Окремо варто зазначити, що яйця курячі харчові зберігають окремо від пахучих і відкритих (не захищених обгорткою, упаковкою, герметичною розфасовкою) товарів, які легко передають запахи та можуть забруднюватись патогенними мікроорганізмами.
🙏 Будьте свідомими при виборі харчових продуктів, адже запобігти неприємностям значно простіше і дешевше, ніж потім долати їх наслідки.
#безпечність_харчових_продуктів
📨🍹 З великої кількості звернень, що надходять в Держпродспоживслужбу, певна їх частина стосується обмежень щодо продажу різних груп товарів різним групам населення. Зокрема, нещодавно надійшло декілька звернень з питанням щодо законності продажу енергетичного напою дітям, без уточнення віку реалізатором.
☝️ В Україні чинним законодавством передбачено заборону продажу деяких товарів особам, які не досягли 18 років, повний перелік яких визначено статтею 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме:
➡️ пива (крім безалкогольного);
➡️ алкогольних та слабоалкогольних напоїв;
➡️ столових вин;
➡️ тютюнових виробів;
➡️ електронних сигарет;
➡️ рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
➡️ пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
💁♀️ Енергетичні напої в цьому переліку не згадуються. Отже, у суб’єктів господарювання немає підстав відмовляти будь-якому покупцеві у продажу напоїв, у назві яких міститься визначення «енергетичний». Більше того, Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право на вільний вибір товарів і послуг, а продавець зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.
🧋Проте варто зазначити, що енергетичні напої містять високий рівень цукру, кофеїну та інших стимулювальних речовин. Відповідна інформація обов’язково має бути відображена на маркуванні. Тому радимо споживачам свідомо та зважено приймати рішення про вживання таких напоїв.
📨🍹 З великої кількості звернень, що надходять в Держпродспоживслужбу, певна їх частина стосується обмежень щодо продажу різних груп товарів різним групам населення. Зокрема, нещодавно надійшло декілька звернень з питанням щодо законності продажу енергетичного напою дітям, без уточнення віку реалізатором.
☝️ В Україні чинним законодавством передбачено заборону продажу деяких товарів особам, які не досягли 18 років, повний перелік яких визначено статтею 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме:
➡️ пива (крім безалкогольного);
➡️ алкогольних та слабоалкогольних напоїв;
➡️ столових вин;
➡️ тютюнових виробів;
➡️ електронних сигарет;
➡️ рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
➡️ пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
💁♀️ Енергетичні напої в цьому переліку не згадуються. Отже, у суб’єктів господарювання немає підстав відмовляти будь-якому покупцеві у продажу напоїв, у назві яких міститься визначення «енергетичний». Більше того, Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право на вільний вибір товарів і послуг, а продавець зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.
🧋Проте варто зазначити, що енергетичні напої містять високий рівень цукру, кофеїну та інших стимулювальних речовин. Відповідна інформація обов’язково має бути відображена на маркуванні. Тому радимо споживачам свідомо та зважено приймати рішення про вживання таких напоїв.
#безпечність_харчових_продуктів
💪 В прагненні до здорового способу життя українці приділяють значну увагу здоровому харчуванню. «Рослинне м'ясо» і «рослинне молоко» – нові тренди в гастрономічних уподобаннях великої кількості людей. До Держпродспоживслужби періодично надходять звернення з питаннями стосовно відповідності складу таких продуктів їх назві і чи не є їх обіг та виробництво введенням в оману споживачів.
✅ Для початку, давайте розберемося з термінами, що визначені Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів":
✔️ продукти рослинного походження - гриби, ягоди, овочі, фрукти та інші харчові продукти рослинного походження, призначені для споживання людиною;
✔️ харчовий продукт тваринного походження - молоко, м’ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною;
✔️ новітній харчовий продукт чи інгредієнт - харчовий продукт чи інгредієнт, який суттєво відрізняється від звичайних харчових продуктів або інгредієнтів, що присутні на ринку, який повинен бути оцінений з точки зору його впливу на здоров’я споживача.
☝️ Цим же законом визначено, що державну реєстрацію та ведення державних реєстрів новітніх харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, вод питних мінеральних відповідно до встановлених критеріїв, а також затверджує показники безпечності харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів здійснює центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ).
✖️ Реалізація новітніх харчових продуктів, які не зареєстровані відповідно до вимог цього закону, забороняється.
🔎 Також варто врахувати, що Законом України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" визначено, що інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо характеристик харчового продукту. На маркуванні обов’язково має бути вказаний склад продукту, для можливості здійснення свідомого вибору споживачем.
💪 В прагненні до здорового способу життя українці приділяють значну увагу здоровому харчуванню. «Рослинне м'ясо» і «рослинне молоко» – нові тренди в гастрономічних уподобаннях великої кількості людей. До Держпродспоживслужби періодично надходять звернення з питаннями стосовно відповідності складу таких продуктів їх назві і чи не є їх обіг та виробництво введенням в оману споживачів.
✅ Для початку, давайте розберемося з термінами, що визначені Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів":
✔️ продукти рослинного походження - гриби, ягоди, овочі, фрукти та інші харчові продукти рослинного походження, призначені для споживання людиною;
✔️ харчовий продукт тваринного походження - молоко, м’ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною;
✔️ новітній харчовий продукт чи інгредієнт - харчовий продукт чи інгредієнт, який суттєво відрізняється від звичайних харчових продуктів або інгредієнтів, що присутні на ринку, який повинен бути оцінений з точки зору його впливу на здоров’я споживача.
☝️ Цим же законом визначено, що державну реєстрацію та ведення державних реєстрів новітніх харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, вод питних мінеральних відповідно до встановлених критеріїв, а також затверджує показники безпечності харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів здійснює центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ).
✖️ Реалізація новітніх харчових продуктів, які не зареєстровані відповідно до вимог цього закону, забороняється.
🔎 Також варто врахувати, що Законом України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" визначено, що інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо характеристик харчового продукту. На маркуванні обов’язково має бути вказаний склад продукту, для можливості здійснення свідомого вибору споживачем.
#безпечність_харчових_продуктів
🌯 Шаурма – це один найпопулярніших перекусів українців. Проте саме із цим харчовим продуктом пов’язана значна кількість скарг і звернень, що надходять до Держпродспоживслужби.
🥗🥓 Шаурма приносить користь і задоволення якщо вона готується та зберігається в належних санітарних умовах із свіжої і якісної сировини.
☝️Відповідальність за дотримання зазначених умов несе суб’єкт господарювання, тому варто завжди звертати увагу на наявність у закладі куточка споживача. Це інформаційний стенд з регламентованою інформацією, зокрема, про найменування власника (фізична особа-підприємець, ТОВ, приватне підприємство тощо) або уповноваженого ним органу.
✔️ Суб’єкт господарювання повинен забезпечити відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування - вимогам нормативно-правових актів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів.
🔖 Розміщений на видному і доступному місці, правильно оформлений куточок споживача наочно демонструє легальність діяльності суб’єкта господарювання, відповідальне ставлення до додержання вимог законодавства, а також відкритість і доброзичливість до споживача!
💁 Варто нагадати, що у працівників, які здійснюють продаж продовольчих товарів, має бути особиста медична книжка встановленого зразка.
❗Якщо ж санітарний стан приміщення або якість продукції викликає у сумніви – краще відмовитись від покупки!
✍️ Нагадуємо, що наразі постановою Уряду від 13.03.2022 №303 припинені планові заходи державного нагляду (контролю). Проте Держпродспоживслужба може здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) на підставі, зокрема, звернення громадян за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.
🌯 Шаурма – це один найпопулярніших перекусів українців. Проте саме із цим харчовим продуктом пов’язана значна кількість скарг і звернень, що надходять до Держпродспоживслужби.
🥗🥓 Шаурма приносить користь і задоволення якщо вона готується та зберігається в належних санітарних умовах із свіжої і якісної сировини.
☝️Відповідальність за дотримання зазначених умов несе суб’єкт господарювання, тому варто завжди звертати увагу на наявність у закладі куточка споживача. Це інформаційний стенд з регламентованою інформацією, зокрема, про найменування власника (фізична особа-підприємець, ТОВ, приватне підприємство тощо) або уповноваженого ним органу.
✔️ Суб’єкт господарювання повинен забезпечити відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування - вимогам нормативно-правових актів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів.
🔖 Розміщений на видному і доступному місці, правильно оформлений куточок споживача наочно демонструє легальність діяльності суб’єкта господарювання, відповідальне ставлення до додержання вимог законодавства, а також відкритість і доброзичливість до споживача!
💁 Варто нагадати, що у працівників, які здійснюють продаж продовольчих товарів, має бути особиста медична книжка встановленого зразка.
❗Якщо ж санітарний стан приміщення або якість продукції викликає у сумніви – краще відмовитись від покупки!
✍️ Нагадуємо, що наразі постановою Уряду від 13.03.2022 №303 припинені планові заходи державного нагляду (контролю). Проте Держпродспоживслужба може здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) на підставі, зокрема, звернення громадян за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.
#безпечність_харчових_продуктів
✅Багато людей надають перевагу магазинам самообслуговування, де можна самостійно обирати та зважувати печиво, цукерки, овочі, тощо. Це зручно і цікаво, але наскільки це безпечно?
☝️Нагадуємо, що оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють та зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.
📃Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами визначено, що відпуск товарів, які не мають фабричної упаковки (тістечок, відкритих цукерок, вагового печива та інших), проводять у чистій тарі (пакетах, коробках, папері) з обов'язковим застосуванням щипців, лопаток, совків та іншого інвентарю.
👉Отже, при реалізації товарів на вагу з можливістю доступу до них покупців в закладах торгівлі оператори ринку мають потурбуватись про забезпечення гігієнічних вимог та наявність спеціальних засобів.
✅Багато людей надають перевагу магазинам самообслуговування, де можна самостійно обирати та зважувати печиво, цукерки, овочі, тощо. Це зручно і цікаво, але наскільки це безпечно?
☝️Нагадуємо, що оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють та зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.
📃Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами визначено, що відпуск товарів, які не мають фабричної упаковки (тістечок, відкритих цукерок, вагового печива та інших), проводять у чистій тарі (пакетах, коробках, папері) з обов'язковим застосуванням щипців, лопаток, совків та іншого інвентарю.
👉Отже, при реалізації товарів на вагу з можливістю доступу до них покупців в закладах торгівлі оператори ринку мають потурбуватись про забезпечення гігієнічних вимог та наявність спеціальних засобів.
#безпечність_харчових_продуктів
🍗 М'ясо птиці займає значну частку в раціоні кожного українця і тому багато звернень, що надходять до Держпродспоживслужби стосується саме цього продукту.
🔎 Для вдалого вибору м’яса птиці і частин з нього перед придбанням варто уважно ознайомитись з обов’язковою інформацією про харчовий продукт (http://surl.li/jbzkrf) на маркуванні товару. Гігієнічними вимогами до м’яса птиці (http://surl.li/xlrybs) визначено, що на маркуванні м'яса птиці має бути зазначена додаткова інформація, а саме:
✔️ клас А або В, визначений відповідно до зазначених вище Гігієнічних вимог;
✔️ реєстраційний номер бойні чи переробного підприємства, за винятком випадків, коли оброблення та зняття м'яса з кісток здійснюється за місцем продажу;
✔️ у разі імпорту м'яса свійської птиці зазначається країна, де здійснено забій птиці.
🌐 Детальніше: http://surl.li/bqbqzg
🍗 М'ясо птиці займає значну частку в раціоні кожного українця і тому багато звернень, що надходять до Держпродспоживслужби стосується саме цього продукту.
🔎 Для вдалого вибору м’яса птиці і частин з нього перед придбанням варто уважно ознайомитись з обов’язковою інформацією про харчовий продукт (http://surl.li/jbzkrf) на маркуванні товару. Гігієнічними вимогами до м’яса птиці (http://surl.li/xlrybs) визначено, що на маркуванні м'яса птиці має бути зазначена додаткова інформація, а саме:
✔️ клас А або В, визначений відповідно до зазначених вище Гігієнічних вимог;
✔️ реєстраційний номер бойні чи переробного підприємства, за винятком випадків, коли оброблення та зняття м'яса з кісток здійснюється за місцем продажу;
✔️ у разі імпорту м'яса свійської птиці зазначається країна, де здійснено забій птиці.
🌐 Детальніше: http://surl.li/bqbqzg
#безпечність_харчових_продуктів
👫 Невдовзі пролунає перший дзвоник і школярі повернуться за парти. Діти проводять в школі значну кількість часу і полюбляють підкріпитися на перерві смачненьким. Тому варто нагадати, яким саме продуктам не місце в шкільному буфеті.
💁♀️До вашої уваги Перелік харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти:
📌 кондитерські вироби, солодкі зернові продукти із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту;
📌 вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати;
📌 м’ясні продукти промислового та кулінарного виробництва;
📌 рибні продукти промислового та кулінарного виробництва;
📌 продукти (в т.ч. снеки) із вмістом солі понад 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г готового продукту та/або із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту та/або синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів;
📌 продукти із вмістом частково гідрогенізованих рослинних жирів (трансжирів);
📌 непастеризоване молоко та молочні продукти, що виготовлені із непастеризованого молока;
📌 непастеризовані соки, соки до яких додано цукри і підсолоджувачі;
📌 рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів;
📌 газовані напої, зокрема, солодкі газовані напої та енергетичні напої;
📌 кава та кавові напої;
📌 гриби;
📌 продукція домашнього виробництва.
☝️ Здорове харчування – запорука здорового способу життя! Давайте піклуватися про здоров’я наших дійте разом!
👫 Невдовзі пролунає перший дзвоник і школярі повернуться за парти. Діти проводять в школі значну кількість часу і полюбляють підкріпитися на перерві смачненьким. Тому варто нагадати, яким саме продуктам не місце в шкільному буфеті.
💁♀️До вашої уваги Перелік харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти:
📌 кондитерські вироби, солодкі зернові продукти із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту;
📌 вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати;
📌 м’ясні продукти промислового та кулінарного виробництва;
📌 рибні продукти промислового та кулінарного виробництва;
📌 продукти (в т.ч. снеки) із вмістом солі понад 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г готового продукту та/або із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту та/або синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів;
📌 продукти із вмістом частково гідрогенізованих рослинних жирів (трансжирів);
📌 непастеризоване молоко та молочні продукти, що виготовлені із непастеризованого молока;
📌 непастеризовані соки, соки до яких додано цукри і підсолоджувачі;
📌 рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів;
📌 газовані напої, зокрема, солодкі газовані напої та енергетичні напої;
📌 кава та кавові напої;
📌 гриби;
📌 продукція домашнього виробництва.
☝️ Здорове харчування – запорука здорового способу життя! Давайте піклуватися про здоров’я наших дійте разом!
#безпечність_харчових_продуктів
📝 Із загальної кількості звернень, що надходять до Держпродспоживслужби, найбільша їх частка припадає на порушення, які стосуються харчових продуктів, термін придатності яких закінчився.
☝️ Нагадуємо споживачам, що мінімальний термін придатності або дата "вжити до" обов’язково має зазначатися на етикетці.
✅ Варто звернути увагу, що:
🔹 якщо харчовий продукт зберігається не більше трьох місяців, у даті достатньо вказати день і місяць;
🔹 якщо харчовий продукт зберігається більше трьох місяців, але менше 18 місяців, у даті достатньо вказати місяць і рік;
🔹 якщо харчовий продукт зберігається понад 18 місяців, у даті достатньо вказати рік.
🖌️ Мінімальний термін придатності зазначається словами "Краще спожити до…", якщо дата вказує на день, або "Краще спожити до кінця…".
✔️ Добровільно, за вибором оператора ринку, мінімальний термін придатності може вказуватись для таких харчових продуктів:
📍 свіжі фрукти та овочі, включаючи картоплю, не очищені від шкіри, не порізані і не оброблені в інший аналогічний спосіб, крім пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів, зокрема пророщених бобових культур;
📍 вина, лікерні вина, ігристі вина, ароматизовані вина та інші аналогічні продукти, вироблені з фруктів (крім винограду) та напої, вироблені з винограду та виноградного сусла, що класифікуються за кодом 2206 00 згідно з УКТ ЗЕД;
📍 напої, що містять 10 і більше відсотків об’ємних одиниць спирту;
📍 хлібобулочні або кондитерські вироби, які зазвичай споживаються протягом 24 годин з моменту випікання;
📍 оцет;
📍 харчова сіль;
📍 цукор у твердому стані;
📍 кондитерські вироби, що складаються майже виключно з ароматизованих та/або підфарбованих цукрів;
📍 жувальна гумка та інші аналогічні продукти для жування.
☝️ Для харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є такими, що швидко псуються, і тому після завершення короткого періоду часу можуть вважатися небезпечними для здоров’я людини, замість дати завершення мінімального терміну придатності зазначається дата "вжити до…".
❗ Важливо! Якщо харчові продукти потребують спеціальних умов зберігання та/або умов використання, такі умови мають бути зазначені в інформації про харчовий продукт.
🙏 Тож будьте уважні при виборі і придбанні харчових продуктів, обов’язково звертайте увагу на інформацію, зазначену на етикетці, зокрема на їх термін придатності, а також на умови споживання після відкриття харчового продукту та належні умови реалізації.
📝 Із загальної кількості звернень, що надходять до Держпродспоживслужби, найбільша їх частка припадає на порушення, які стосуються харчових продуктів, термін придатності яких закінчився.
☝️ Нагадуємо споживачам, що мінімальний термін придатності або дата "вжити до" обов’язково має зазначатися на етикетці.
✅ Варто звернути увагу, що:
🔹 якщо харчовий продукт зберігається не більше трьох місяців, у даті достатньо вказати день і місяць;
🔹 якщо харчовий продукт зберігається більше трьох місяців, але менше 18 місяців, у даті достатньо вказати місяць і рік;
🔹 якщо харчовий продукт зберігається понад 18 місяців, у даті достатньо вказати рік.
🖌️ Мінімальний термін придатності зазначається словами "Краще спожити до…", якщо дата вказує на день, або "Краще спожити до кінця…".
✔️ Добровільно, за вибором оператора ринку, мінімальний термін придатності може вказуватись для таких харчових продуктів:
📍 свіжі фрукти та овочі, включаючи картоплю, не очищені від шкіри, не порізані і не оброблені в інший аналогічний спосіб, крім пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів, зокрема пророщених бобових культур;
📍 вина, лікерні вина, ігристі вина, ароматизовані вина та інші аналогічні продукти, вироблені з фруктів (крім винограду) та напої, вироблені з винограду та виноградного сусла, що класифікуються за кодом 2206 00 згідно з УКТ ЗЕД;
📍 напої, що містять 10 і більше відсотків об’ємних одиниць спирту;
📍 хлібобулочні або кондитерські вироби, які зазвичай споживаються протягом 24 годин з моменту випікання;
📍 оцет;
📍 харчова сіль;
📍 цукор у твердому стані;
📍 кондитерські вироби, що складаються майже виключно з ароматизованих та/або підфарбованих цукрів;
📍 жувальна гумка та інші аналогічні продукти для жування.
☝️ Для харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є такими, що швидко псуються, і тому після завершення короткого періоду часу можуть вважатися небезпечними для здоров’я людини, замість дати завершення мінімального терміну придатності зазначається дата "вжити до…".
❗ Важливо! Якщо харчові продукти потребують спеціальних умов зберігання та/або умов використання, такі умови мають бути зазначені в інформації про харчовий продукт.
🙏 Тож будьте уважні при виборі і придбанні харчових продуктів, обов’язково звертайте увагу на інформацію, зазначену на етикетці, зокрема на їх термін придатності, а також на умови споживання після відкриття харчового продукту та належні умови реалізації.
#безпечність_харчових_продуктів
🔎🧃 У випадку, коли на маркуванні харчового продукту, окрім обов’язкової текстової інформації, присутнє графічне зображення компонента/інгредієнта, який не міститься в цьому продукті - це просто гарна картинка, що носить рекламний характер чи це є порушенням?
☝️ Нагадуємо, Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» визначено, що інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати «вжити до», країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення).
❗ Не допустиме припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується у даному харчовому продукті, замінено іншим компонентом або інгредієнтом.
🙏 Тому коли купляєте товар з яскравою етикеткою, звертайте увагу не лише на картинку, алей на склад харчового продукту.
🔎🧃 У випадку, коли на маркуванні харчового продукту, окрім обов’язкової текстової інформації, присутнє графічне зображення компонента/інгредієнта, який не міститься в цьому продукті - це просто гарна картинка, що носить рекламний характер чи це є порушенням?
☝️ Нагадуємо, Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» визначено, що інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати «вжити до», країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення).
❗ Не допустиме припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується у даному харчовому продукті, замінено іншим компонентом або інгредієнтом.
🙏 Тому коли купляєте товар з яскравою етикеткою, звертайте увагу не лише на картинку, алей на склад харчового продукту.
#безпечність_харчових_продуктів
📥 До Держпродспоживслужби періодично надходять звернення стосовно незадовільного стану зберігання і реалізації харчової продукції в закладах торгівлі, тому нагадуємо, що Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами визначено:
📌 Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити стан торговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів відповідно до вимог санітарно-гігієнічних, ехнологічних, протипожежних норм і правил щодо приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини, належного зберігання матеріальних цінностей, створення умов для використання реєстраторів розрахункових операцій.
📌 Торговельно-технологічне обладнання, що використовується під час роздрібного продажу продовольчих товарів, повинно забезпечувати збереження їх якості й товарного вигляду протягом усього терміну їх реалізації. Забороняється приймати, зберігати та продавати продовольчі товари, що швидко псуються, без використання холодильного обладнання.
❗Наголошуємо суб’єктам господарювання про важливість дотримання Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження.
🙏 Шановні споживачі! Якщо ви помітили грубе порушення санітарних умов а бо умов зберігання в торговельному залі закладу торгівля харчових продуктів – закликаємо утриматись від покупок.
✍️ Для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) – звертайтесь до територіального органу Держпродспоживслужби у вашому регіоні.
📥 До Держпродспоживслужби періодично надходять звернення стосовно незадовільного стану зберігання і реалізації харчової продукції в закладах торгівлі, тому нагадуємо, що Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами визначено:
📌 Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити стан торговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів відповідно до вимог санітарно-гігієнічних, ехнологічних, протипожежних норм і правил щодо приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини, належного зберігання матеріальних цінностей, створення умов для використання реєстраторів розрахункових операцій.
📌 Торговельно-технологічне обладнання, що використовується під час роздрібного продажу продовольчих товарів, повинно забезпечувати збереження їх якості й товарного вигляду протягом усього терміну їх реалізації. Забороняється приймати, зберігати та продавати продовольчі товари, що швидко псуються, без використання холодильного обладнання.
❗Наголошуємо суб’єктам господарювання про важливість дотримання Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження.
🙏 Шановні споживачі! Якщо ви помітили грубе порушення санітарних умов а бо умов зберігання в торговельному залі закладу торгівля харчових продуктів – закликаємо утриматись від покупок.
✍️ Для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) – звертайтесь до територіального органу Держпродспоживслужби у вашому регіоні.
#безпечність_харчових_продуктів
✳️ Вартість харчового продукту – важливий фактор, який враховують споживачі при його виборі. Тому інформація на ціннику товару повинна бути точною, зрозумілою, лаконічною і не вводити в оману покупця.
☝️ Держпродспоживслужба нагадує - Інструкцією про порядок позначення роздрібних цін в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства визначено, що ярлики цін (цінники) та покажчики цін для продовольчих товарів повинні мати такі реквізити:
📍 для вагових товарів - назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів;
📍 для товарів чи напоїв, що продаються на розлив, - назва товару чи напою, сорт, ціна за одиницю місткості або одиницю ваги;
📍 для штучних товарів та напоїв в пляшках - назва товару чи напою, вага або місткість, сорт, ціна за штуку;
📍 для товарів, що розфасовані, - назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів, вага одиниці розфасовки, ціна за одиницю розфасовки.
🙏 Дуже важливо дотримуватись цих простих правил задля уникнення неприємних ситуацій, коли споживач ціну за 100 грам приймає за ціну за 1 кілограм.
❗Важливо! Оформлення засобів інформування про ціни проводиться до надходження товару до торговельного залу. До початку роботи співробітники магазину повинні перевірити наявність і правильність оформлення (цінників).
✍️ Якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено і суб’єкт господарювання відмовляється задовольнити ваші вимоги відповідно до чинного законодавства - звертайтесь до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів.
✳️ Вартість харчового продукту – важливий фактор, який враховують споживачі при його виборі. Тому інформація на ціннику товару повинна бути точною, зрозумілою, лаконічною і не вводити в оману покупця.
☝️ Держпродспоживслужба нагадує - Інструкцією про порядок позначення роздрібних цін в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства визначено, що ярлики цін (цінники) та покажчики цін для продовольчих товарів повинні мати такі реквізити:
📍 для вагових товарів - назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів;
📍 для товарів чи напоїв, що продаються на розлив, - назва товару чи напою, сорт, ціна за одиницю місткості або одиницю ваги;
📍 для штучних товарів та напоїв в пляшках - назва товару чи напою, вага або місткість, сорт, ціна за штуку;
📍 для товарів, що розфасовані, - назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів, вага одиниці розфасовки, ціна за одиницю розфасовки.
🙏 Дуже важливо дотримуватись цих простих правил задля уникнення неприємних ситуацій, коли споживач ціну за 100 грам приймає за ціну за 1 кілограм.
❗Важливо! Оформлення засобів інформування про ціни проводиться до надходження товару до торговельного залу. До початку роботи співробітники магазину повинні перевірити наявність і правильність оформлення (цінників).
✍️ Якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено і суб’єкт господарювання відмовляється задовольнити ваші вимоги відповідно до чинного законодавства - звертайтесь до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів.
#безпечність_харчових_продуктів
🍃 Органічна продукція – це продукція сільського господарства та харчової промисловості, виготовлена відповідно до затверджених правил (стандартів), які передбачають мінімізацію використання пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів росту, штучних харчових добавок, а також забороняють використання ГМО.
🇺🇦 В Україні на маркуванні органічних харчових продуктів вітчизняного виробництва нанесено державний логотип для органічної продукції (зображено на картинці до публікації).
❓ А чи може бути використаний державний логотип органічної продукції для маркування імпортованих продуктів?
☝️ Ні. Варто зазначити, що сфера дії органічного законодавства України поширюється лише на процеси виробництва та обігу на території України.
📝 Водночас Законом України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції визначено, що сертифікат, який засвідчує виробництво та/або обіг органічної продукції згідно з законодавством іншим, ніж законодавство України, визнається в Україні з метою імпорту або експорту такої продукції у разі, якщо він виданий органом іноземної сертифікації, внесеним до Переліку органів іноземної сертифікації».
✅ Отже, якщо підприємство отримує органічні продукти, інгредієнти від іноземного постачальника сертифікованого за іншими органічними стандартами і планує використовувати його для потреб власного виробництва, то сертифікаційний орган такого постачальника (в даному випадку орган іноземної сертифікації) повинен бути внесений до Переліку органів іноземної сертифікації, що оприлюднений на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби. При цьому наносити державний логотип на таку імпортовану продукцію не потрібно.
🍃 Органічна продукція – це продукція сільського господарства та харчової промисловості, виготовлена відповідно до затверджених правил (стандартів), які передбачають мінімізацію використання пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів росту, штучних харчових добавок, а також забороняють використання ГМО.
🇺🇦 В Україні на маркуванні органічних харчових продуктів вітчизняного виробництва нанесено державний логотип для органічної продукції (зображено на картинці до публікації).
❓ А чи може бути використаний державний логотип органічної продукції для маркування імпортованих продуктів?
☝️ Ні. Варто зазначити, що сфера дії органічного законодавства України поширюється лише на процеси виробництва та обігу на території України.
📝 Водночас Законом України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції визначено, що сертифікат, який засвідчує виробництво та/або обіг органічної продукції згідно з законодавством іншим, ніж законодавство України, визнається в Україні з метою імпорту або експорту такої продукції у разі, якщо він виданий органом іноземної сертифікації, внесеним до Переліку органів іноземної сертифікації».
✅ Отже, якщо підприємство отримує органічні продукти, інгредієнти від іноземного постачальника сертифікованого за іншими органічними стандартами і планує використовувати його для потреб власного виробництва, то сертифікаційний орган такого постачальника (в даному випадку орган іноземної сертифікації) повинен бути внесений до Переліку органів іноземної сертифікації, що оприлюднений на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби. При цьому наносити державний логотип на таку імпортовану продукцію не потрібно.
#безпечність_харчових_продуктів
🫗 Якість води, що вживає людина, має значний вплив на її здоров’я. Питна вода, повинна бути безпечною, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
☝️ При купівлі/замовленні бутильованої питної води варто звернути увагу на етикетку, де має бути обов’язково зазначена така інформація:
💧 "Вода питна", її назва, вид (оброблена, необроблена (природна), штучно-мінералізована, штучно-фторована, штучно-йодована, з оптимальним вмістом мінеральних речовин, газована (сильно-, середньо-, слабо-) чи негазована тощо);
💧 склад ("вода питна" та перелік уведених речовин, зокрема консервантів, макро- та мікроелементів);
💧 фактичні значення показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води згідно з додатком 4 до ДСанПіН 2.2.4-171-10;
💧 умови зберігання;
💧 об'єм тари;
💧 дата виготовлення та дата закінчення строку придатності до споживання;
💧 найменування, місцезнаходження та телефони виробника;
💧 місце виготовлення води;
💧 вид вихідної води, місцезнаходження підземного джерела питного водопостачання та номер і глибина свердловини;
💧 номер партії виробництва;
💧 назва нормативного документа, який визначає вимоги щодо якості питної води.
☝️ Якщо ж ви купуєте або берете воду в пунктах розливу, зазначена вище інформація повинна бути викладена на інформаційному листі, що має бути розміщений на видному місці.
🫗 Якість води, що вживає людина, має значний вплив на її здоров’я. Питна вода, повинна бути безпечною, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
☝️ При купівлі/замовленні бутильованої питної води варто звернути увагу на етикетку, де має бути обов’язково зазначена така інформація:
💧 "Вода питна", її назва, вид (оброблена, необроблена (природна), штучно-мінералізована, штучно-фторована, штучно-йодована, з оптимальним вмістом мінеральних речовин, газована (сильно-, середньо-, слабо-) чи негазована тощо);
💧 склад ("вода питна" та перелік уведених речовин, зокрема консервантів, макро- та мікроелементів);
💧 фактичні значення показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води згідно з додатком 4 до ДСанПіН 2.2.4-171-10;
💧 умови зберігання;
💧 об'єм тари;
💧 дата виготовлення та дата закінчення строку придатності до споживання;
💧 найменування, місцезнаходження та телефони виробника;
💧 місце виготовлення води;
💧 вид вихідної води, місцезнаходження підземного джерела питного водопостачання та номер і глибина свердловини;
💧 номер партії виробництва;
💧 назва нормативного документа, який визначає вимоги щодо якості питної води.
☝️ Якщо ж ви купуєте або берете воду в пунктах розливу, зазначена вище інформація повинна бути викладена на інформаційному листі, що має бути розміщений на видному місці.
#безпечність_харчових_продуктів
🍜🍕 Послугами доставки їжі, а саме готових страв із ресторанних закладів, користуються мільйони українців. Це швидко, зручно, смачно. А от чи завжди безпечно?
☝️ Для уникнення неприємних ситуацій, пов’язаних із замовленням готових страв радимо споживачам звертати увагу на таке:
📌 на сайті, де замовляєте їжу має бути зазначена обов’язкова інформація про продавця, відповідно до статті 7 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема його найменування, місцезнаходження, відомості про ліцензію, тощо;
📌 Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства визначено, що кожна партія продукції, яка продається поза торговельною залою, повинна супроводжуватись інформацією, зокрема, про найменування підприємства-виробника, його адреси, найменування продукції, дати виготовлення, терміну придатності до споживання чи дати закінчення його, умов реалізації і зберігання, маси одиниці розфасування (упаковки) і ціни за одиницю розфасування або ваги продукції.
🔎 Також варто звернути увагу на те, у кого саме ви робите замовлення:
🟡 напряму в закладі харчування, який надає, в тому числі і послугу доставки?
🟡 чи в службі доставки – яка може привезти замовлення з будь-якого ресторану?
📍 У випадку, коли це служба доставки – то радимо вивчати інформацію не тільки на сайті цієї служби, а також переглянути обов’язкову інформацію на сайті саме виробника страв.
✍️ Якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено і суб’єкт господарювання відмовляється задовольнити ваші вимоги відповідно до чинного законодавства - звертайтесь до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів.
🍜🍕 Послугами доставки їжі, а саме готових страв із ресторанних закладів, користуються мільйони українців. Це швидко, зручно, смачно. А от чи завжди безпечно?
☝️ Для уникнення неприємних ситуацій, пов’язаних із замовленням готових страв радимо споживачам звертати увагу на таке:
📌 на сайті, де замовляєте їжу має бути зазначена обов’язкова інформація про продавця, відповідно до статті 7 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема його найменування, місцезнаходження, відомості про ліцензію, тощо;
📌 Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства визначено, що кожна партія продукції, яка продається поза торговельною залою, повинна супроводжуватись інформацією, зокрема, про найменування підприємства-виробника, його адреси, найменування продукції, дати виготовлення, терміну придатності до споживання чи дати закінчення його, умов реалізації і зберігання, маси одиниці розфасування (упаковки) і ціни за одиницю розфасування або ваги продукції.
🔎 Також варто звернути увагу на те, у кого саме ви робите замовлення:
🟡 напряму в закладі харчування, який надає, в тому числі і послугу доставки?
🟡 чи в службі доставки – яка може привезти замовлення з будь-якого ресторану?
📍 У випадку, коли це служба доставки – то радимо вивчати інформацію не тільки на сайті цієї служби, а також переглянути обов’язкову інформацію на сайті саме виробника страв.
✍️ Якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено і суб’єкт господарювання відмовляється задовольнити ваші вимоги відповідно до чинного законодавства - звертайтесь до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів.
#безпечність_харчових_продуктів
💁♂️ Здоровий спосіб життя – це, перш за все, здорове харчування. Багато українців прискіпливо ставляться до вибору харчових продуктів. І тому напис на етикетці «Виготовлено із натуральних інгредієнтів» привертає увагу більшості людей.
❓ А який саме продукт може називатися натуральним згідно чинного законодавства? Це визначено законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
✅ Інгредієнт харчового продукту може називатися натуральним, якщо він відповідає всім таким вимогам:
1️⃣ вироблений лише з рослин, водоростей, грибів, харчових продуктів тваринного походження, мікроорганізмів, води природної мінеральної, морських мінеральних відкладень, морської води;
2️⃣ вироблений виключно із застосуванням одного або декількох процесів:
✔️ фізичний (у тому числі екструзія, пастеризація, стерилізація), мікробіологічний, ферментативний. Ферментативний та мікробіологічний процеси заборонено використовувати для виробництва речовин, які не зустрічаються в природі;
✔️ використання та/або додавання води питної;
✔️ видалення одного або декількох компонентів;
✔️ коригування рівня pH.
☝️ Якщо всі інгредієнти харчового продукту відповідають зазначеним вимогам, у назві такого продукту може міститися визначення "виготовлений з натуральних інгредієнтів" або інші похідні від нього.
📑 Вимоги до процесів, із застосуванням яких здійснюється виробництво натуральних харчових інгредієнтів, натуральних харчових продуктів та/або їх окремих видів затверджує Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я за зверненням заінтересованих осіб (на основі наукового обґрунтування та/або відповідних положень законодавства Європейського Союзу, документів відповідних міжнародних організацій).
💁♂️ Здоровий спосіб життя – це, перш за все, здорове харчування. Багато українців прискіпливо ставляться до вибору харчових продуктів. І тому напис на етикетці «Виготовлено із натуральних інгредієнтів» привертає увагу більшості людей.
❓ А який саме продукт може називатися натуральним згідно чинного законодавства? Це визначено законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
✅ Інгредієнт харчового продукту може називатися натуральним, якщо він відповідає всім таким вимогам:
1️⃣ вироблений лише з рослин, водоростей, грибів, харчових продуктів тваринного походження, мікроорганізмів, води природної мінеральної, морських мінеральних відкладень, морської води;
2️⃣ вироблений виключно із застосуванням одного або декількох процесів:
✔️ фізичний (у тому числі екструзія, пастеризація, стерилізація), мікробіологічний, ферментативний. Ферментативний та мікробіологічний процеси заборонено використовувати для виробництва речовин, які не зустрічаються в природі;
✔️ використання та/або додавання води питної;
✔️ видалення одного або декількох компонентів;
✔️ коригування рівня pH.
☝️ Якщо всі інгредієнти харчового продукту відповідають зазначеним вимогам, у назві такого продукту може міститися визначення "виготовлений з натуральних інгредієнтів" або інші похідні від нього.
📑 Вимоги до процесів, із застосуванням яких здійснюється виробництво натуральних харчових інгредієнтів, натуральних харчових продуктів та/або їх окремих видів затверджує Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я за зверненням заінтересованих осіб (на основі наукового обґрунтування та/або відповідних положень законодавства Європейського Союзу, документів відповідних міжнародних організацій).
#безпечність_харчових_продуктів
🥐Непридатний харчовий продукт – це продукт, який містить сторонні речовини та/або предмети, пошкоджений в інший спосіб та/або зіпсований у результаті механічних, та/або хімічних, та/або біологічних факторів.
☝️Виявили сторонній предмет в щойно придбаному харчовому продукті? Зверніться до продавця, який згідно чинного законодавства має замінити його на аналогічний продукт належної якості або повернути сплачені кошти.
👉Суб’єкт господарювання, до якого ви звернулись відмовляється задовольнити ваші законні вимоги - звертаєтесь до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем проживання із офіційним зверненням, яке є підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду.
‼️Зазначаємо, що відповідальність за пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів, які є шкідливими для здоров’я людини – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі сорока мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат.
✅Щодо компенсації (моральної, фізичної, майнової) – такі питання вирішуються між споживачем і продавцем/виробником самостійно або в судовому порядку.
🥐Непридатний харчовий продукт – це продукт, який містить сторонні речовини та/або предмети, пошкоджений в інший спосіб та/або зіпсований у результаті механічних, та/або хімічних, та/або біологічних факторів.
☝️Виявили сторонній предмет в щойно придбаному харчовому продукті? Зверніться до продавця, який згідно чинного законодавства має замінити його на аналогічний продукт належної якості або повернути сплачені кошти.
👉Суб’єкт господарювання, до якого ви звернулись відмовляється задовольнити ваші законні вимоги - звертаєтесь до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем проживання із офіційним зверненням, яке є підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду.
‼️Зазначаємо, що відповідальність за пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів, які є шкідливими для здоров’я людини – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі сорока мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат.
✅Щодо компенсації (моральної, фізичної, майнової) – такі питання вирішуються між споживачем і продавцем/виробником самостійно або в судовому порядку.
