Захист прав споживачів
2.36K subscribers
25 photos
1 video
190 links
Права споживачів
Download Telegram
​#безпечність_харчових_продуктів

🌎 Збереження навколишнього середовища, зокрема зменшення використання виробів із пластику – нагальна проблема сьогодення. З цією метою окремі кав’ярні пропонують споживачам купувати каву, чай, тощо на виніс у власний посуд, відмовившись від одноразового, заохочуючи покупців різноманітними знижками та бонусами. Чи не суперечить це чинному законодавству?

☝️ Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

🥛 Водночас відповідно до пункту 7.4 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 року № 185, продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв здійснюють на винос, на розлив у посуд споживачів, а також для споживання на місці.

Продаж напоїв на розлив дозволяється тільки в чистий посуд.

Отже, оператор ринку несе відповідальність за дотримання гігієнічних вимог, в тому числі за належну якість і чистоту посуду, в якому відпускаються напої. І якщо чистота власного посуду споживача викликає сумніви в оператора ринку – він має право відмовити у відпуску напоїв в цю тару.
​#знай_свої_права

👩🙅‍♂️ Кожен споживач, який сумлінно оплачує житлово-комунальні послуги і при цьому спостерігає порушення своїх прав споживача, має право захищати їх доступними правовими методами.

☝️ Закон України «Про житлово-комунальні послуги» і постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1145 передбачають конкретні механізми захисту прав споживачів. Одним із таких механізмів і є складання акта-претензії.

📝 Отже, якщо ваші права споживача порушені при користування сплаченими житлово-комунальними послугами, тоді варто задокументувати порушення і виставити претензію за неякісно надані послуги.

➡️ Крок 1 «Повідомлення про порушення»
✔️ зафіксуйте обставини, до яких призвело ненадання або неякісне надання комунальних послуг (якщо це затоплення, псування майна − фотографуйте пошкоджену техніку, меблі, стіни тощо);
✔️ письмово зверніться до надавача послуг і повідомте про порушення (рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто, запросивши в канцелярії відмітку про отримання на вашій копії).

➡️ Крок 2 «Перевірка якості послуг та складання акта-претензії»
✔️ виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язані прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання відповідних послуг, але не пізніше ніж протягом 1 доби з моменту отримання претензії споживача;
✔️ за результатами перевірки складається акт-претензія у 2-х примірниках (1 примірник передається споживачеві, 2 − зберігається у виконавця комунальної послуги (його представника) або управителя багатоквартирним будинком).

Якщо споживач і представник надавача послуг не дійшли згоди у питаннях підтвердження порушень, то акт-претензія підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною. Результати перевірки якості надання послуг можуть бути оскаржені в судовому порядку.

➡️ Крок 3 «Звернення до Держпродспоживслужби»
✔️ якщо упродовж однієї доби представник надавача послуг не з’явився або відмовляється без обґрунтування від підписання акта-претензії, то акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі, зазначивши свої адресу, ПІБ, підпис;
✔️ акт-претензія надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю багатоквартирного будинку рекомендованим листом;
✔️ якщо виконавець комунальних послуг або управитель багатоквартирного будинку протягом п’яти робочих днів після реєстрації акта не надає виконавцеві відповіді, споживач має право звернутися до Держпродспоживслужби.
​#безпечність_харчових_продуктів

📥 Значна частка скарг та звернень громадян до Держпродспоживслужби стосується придбання харчових продуктів неналежної якості у місцях стихійної торгівлі.

Вкотре наголошуємо, що продукти, які продаються в непризначених для цього місцях, із необладнаного належним чином автотранспорту в антисанітарних умовах, які не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи – це потенційна небезпека для здоров’я споживачів!

☝️ Держпродспоживслужба нагадує, що єдиними офіційними місцями для торгівлі харчовими продуктами є продовольчі магазини та агропродовольчі ринки.

🏪 В магазинах за умови реалізації товарів несе відповідальність суб’єкт господарювання. На ринку продавати власні продукти можуть як юридичні, так і фізичні особи, у випадку, якщо вони мають при собі, зокрема, висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи.

✍️ Варто зазначити, що адміністрація (власник) ринку надає торгові місця лише після одержання висновків лабораторії про їх епізоотичне, ветеринарно-санітарне благополуччя та якість.

✔️ Лабораторія не несе відповідальності за реалізацію продукції, що не пройшла ветеринарно-санітарної експертизи. Відповідальність за реалізацію такої продукції несе адміністрація (власник) ринку відповідно до законодавства.

Відповідно до законів України «Про національну поліцію» та «Про місцеве самоврядування в Україні» недопущення торгівлі у невстановлених місцях відноситься до компетенції органів внутрішніх справ та місцевого самоврядування.

📑 Згідно зі статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення торгівля «з рук» на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах і в інших невстановлених місцях тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

🙏 Пам’ятаємо, що стихійна торгівля існує доти, доки на неї є попит. Тож будьмо свідомими та обираймо безпечне харчування!
​#знай_свої_права

🩺💊 Велика кількість рекламних оголошень у всіх медіа та на майданчиках соціальних мереж відноситься до медичної сфери. З огляду на це варто нагадати споживачам та суб’єктам господарювання про законодавчі вимоги до неї.

🗣️ Держпродспоживслужба інформує, що статтею 21 Закону України "Про рекламу" дозволяється реклама:
✔️ лише таких лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, що в установленому порядку дозволені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, до застосування в Україні;
✔️ лише таких лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та які не внесені центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування.

☝️ Водночас реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити:
🔸 об'єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації;
🔸 вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу;
рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб;
🔸 текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами, а для аудіальних медіа - має прозвучати не менше одного разу за ролик, але не менше ніж один раз за одну хвилину, та озвучується на тому самому рівні гучності, що й інший звуковий ряд ролика.

👨‍⚕️ Варто нагадати, що медичні фахівці, які рекламують свої послуги на платформах спільного доступу до відео або інформації, зокрема в соціальних мережах, повинні дотримуватись вимог статті 21 Закону та чітко позначати свої публікації як рекламу.

☝️ Нагадуємо, реклама в інтернеті, яка здійснюється блогерами або іншими особами, що отримують винагороди, буде розглядатися як реклама, навіть якщо це безоплатне отримання будь-яких товарів, робіт, послуг, знижок тощо. Їм необхідно чітко маркувати свій контент, інакше може загрожувати штраф у 5-кратному розмірі вартості реклами.
​#безпечність_харчових_продуктів

🍦🍧 Морозиво – смачний і доступний кожному продукт, попит на який стрімко зростає з настанням перших теплих весняних днів. До Держпродспоживслужби надходить значна кількість звернень, скарг та запитань стосовно якості, безпечності та умов реалізації морозива.

🤷‍♂️ На що варто звернути увагу, обираючи морозиво в закладі торгівлі, щоб убезпечити себе від неприємних сюрпризів? Відповідаємо:
📍 на морозильну камеру – температурний режим має відповідати умовам зберігання, зазначеним на упаковці продукту;
📍 на форму − якщо морозиво деформоване, це говорить про те, що продукт був розморожений;
📍 на упаковку, на якій зазначена назва та склад продукту, виробник, дата виготовлення, термін придатності, харчова та енергетична цінність, умови зберігання, маса нетто та наявність алергенів.

☝️ Нагадуємо, що в Україні є три державні стандарти для виготовлення морозива:
✔️ ДСТУ 4733:2007– морозиво на молочній основі (молочне, вершкове і пломбір) повинно виготовлятися винятково з молока та продуктів його переробки, без застосування будь-яких жирів та білків немолочного походження;
✔️ ДСТУ 4734:2007 – виготовляється на основі плодово-ягідної або овочевої сировини з додаванням цукрового сиропу, натуральних барвників, ароматизаторів та інших необхідних для виробництва інгредієнтів;
✔️ ДСТУ 4735:2007 – виготовляють із комбінованим складом сировини і випускають із частковою заміною молочної сировини на компоненти рослинного походження (рослинні жири).

☝️ Проте, окрім наведених вище стандартів, допускається виготовлення морозива за індивідуальною рецептурою. В такому випадку на етикетці продукту замість звичного напису ДСТУ буде зазначена абревіатура ТУ (технічні умови) і відповідний набір цифр. Обираючи таке морозиво, варто зважати на те, що підприємство-виробник має право самостійно вирішувати питання вибору складових компонентів цього продукту.

💛🩵 Обирайте літній десерт правильно і споживайте його з користю й задоволенням!
📥 Аналіз звернень громадян, що надходять до Держпродспоживслужби, свідчить, що проблема куріння кальянів у закладах ресторанного господарства залишається нагальною.

🚭 Слід нагадати, що в Україні куріння кальянів у приміщеннях таких закладів заборонено на законодавчому рівні.

☝️ Держпродспоживслужба уповноважена застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання за розміщення попільничок чи кальяну або куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства – у розмірі трьох тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - п’ятнадцяти тисяч гривень.
​#знай_свої_права

📆🩺 Минулого тижня ми говорили про законодавчі вимоги до реклами в медичній сфері. В продовження теми розглянемо, які є заборони в такій рекламі.

☝️ Статтею 21 Закону України "Про рекламу" визначено, що реклама лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації не може містити посилань на терапевтичні ефекти стосовно захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню.

🗣️ У рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється розміщення:
✔️ відомостей, які можуть справляти враження, що за умови застосування лікарського засобу чи медичного виробу консультація з фахівцем не є необхідною;
✔️ відомостей про те, що лікувальний ефект від застосування лікарського засобу чи медичного виробу є гарантованим;
зображень зміни людського тіла або його частин внаслідок хвороби, поранень;
✔️ тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворіти або погіршити стан свого здоров'я через невикористання лікарських засобів, медичних виробів та медичних послуг, що рекламуються;
✔️ тверджень, що сприяють можливості самостійного встановлення діагнозу для хвороб, патологічних станів людини та їх самостійного лікування з використанням медичних товарів, що рекламуються;
✔️ посилань на лікарські засоби, медичні вироби, методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації як на найбільш ефективні, найбільш безпечні, виняткові щодо відсутності побічних ефектів;
✔️ посилань на конкретні випадки вдалого застосування лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації;
✔️ рекомендацій або посилань на рекомендації медичних працівників, науковців, медичних закладів та організацій щодо рекламованих товару чи послуги;
✔️ спеціальних виявлень подяки, вдячності, листів, уривків з них із рекомендаціями, розповідями про застосування та результати дії рекламованих товару чи послуги від окремих осіб;
✔️ зображень і згадок імен популярних людей, героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів, авторитетних організацій;
✔️ інформації, що може вводити споживача в оману щодо складу, походження, ефективності, патентної захищеності товару, що рекламується.

👨‍⚕️ Варто зазначити, що в рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.

☝️ Також забороняється вміщувати в рекламі лікарських засобів інформацію, яка дозволяє припустити, що лікарський засіб є харчовим, косметичним чи іншим споживчим товаром або що безпечність чи ефективність цього засобу обумовлена його природним походженням.
Держпродспоживслужба вкотре інформує про дію постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 650 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану», яка набрала чинності 01.07.2023.

📝 Так, зазначеною постановою запроваджено державне регулювання цін на товари у вигляді установлення граничного рівня торговельної надбавки (націнки) на продовольчі товари вітчизняного виробництва в розмірі не більш як 10 відсотків, крім товарів, маркованих як органічна продукція, а саме:
📌 борошно пшеничне вищого сорту;
📌 молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці);
📌 хліб житньо-пшеничний та батон;
📌 яйця курячі категорії С1;
📌 птиця (тушки курячі, четвертини тушки курячої);
📌 олія соняшникова рафінована.

☝️ Отже, у разі коли споживачами зафіксовано окремі факти можливих порушень законодавства у сфері ціноутворення звертаємось з проханням повідомляти про них Держпродспоживслужбу та її територіальні органи.

✍️ У зверненні про порушення прав та законних інтересів необхідно зазначити інформацію про назву і організаційно-правову форму суб’єкта господарювання (ФОП, ПП, ТОВ тощо), його місцезнаходження, а також, за можливості, додати копії наявних документів, що можуть підтверджувати факти порушень (чеки, квитанції, фотографії цінників тощо).
​#безпечність_харчових_продуктів

🍓🍓 Перша полуниця вже з’явилась у продажу і одночасно почастішали звернення до Держпродспоживслужби, пов’язані з негативними наслідками від її споживання.

🌞 Звичайно, в цю пору року, українці активно купують ароматну ягоду, тому радимо дотримуватись двох, всім відомих правил, щоб ласування полуницею приносило лише користь і задоволення:
✳️ По-перше, купувати полуницю слід тільки у спеціально відведених для цього місцях - на агропродовольчих ринках або в торговельних мережах, куди потрапляє лише продукція, що попередньо пройшла контроль безпечності. На вимогу споживача реалізатор повинен надати відповідні документи для ознайомлення.
✳️ По-друге, варто пам’ятати про додержання правил гігієни. Ні в якому разі не споживайте полуницю, не промивши її попередньо в достатній кількості води. Адже на немитій ягоді можуть бути шкідливі бактерії, або, навіть, гельмінти.

🫶 Дотримання цих двох простих правил убезпечить вас від негативних наслідків. Будьте свідомими при виборі харчових продуктів, адже запобігти неприємностям значно простіше і дешевше, ніж потім боротись з їх наслідками.
​#знай_свої_права

Нагадуємо споживачам, що постановою Уряду від 08.03.2024 № 261 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 і від 3 травня 2022 р. № 550» протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг щодо:
📌 формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
📌 захисту прав споживачів;
📌 метрологічного нагляду
здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

☝️ Відповідно до законодавства підставою для перевірки є, зокрема, звернення споживачів.

📤 Направити офіційне звернення в Держпродспоживслужбу можна одним із таких способів:
🖌️ заповнити форму на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням;
🖌️ написати листа на електрону пошту econsumer-info@dpss.gov.ua;
🖌️ в паперовому вигляді на поштову адресу: вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001.
​#безпечність_харчових_продуктів

📥 Останнім часом до Держпродспоживслужби часто надходять звернення щодо ваги товару. Звичний продукт, звична упаковка, звична ціна, але – якщо придивитися, то вага менше від звичної. Це, наприклад цукор або крупа – всі звикли до кілограмової пачки, а там вже написано 850 грам. Теж саме з рідкими харчовими продуктами, зокрема молоко, олія, оцет, тощо.

Чи є це порушенням прав споживача? Давайте звернемось до чинного законодавства.

☝️ Нагадуємо, що статтею 4 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» визначено, що інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача і не повинна вводити в оману, зокрема щодо характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати «вжити до», країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення).

✔️ В такому разі, якщо вагу на маркуванні товару вказано вірно, навіть якщо це не відповідає очікуванням споживача – порушення законодавства з боку суб’єкта господарювання немає.

🔎 Кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання входить до переліку обов’язкової інформації про харчові продукти, тому радимо споживачам уважно читати інформацію на маркуванні товару для прийняття зваженого вибору.

☝️ А у разі, якщо ви виявили, що вага товару не відповідає інформації, що зазначена на маркуванні – звертайтесь до Держпродспоживслужби та її територіальних органів.
​#знай_свої_права

🧸 Обираєте нову іграшку дитині? Будьте пильні при виборі. Важливо! Ознайомтесь з обов’язковою інформацією про товар, щоб впевнитись в його безпечності. До того ж пам’ятайте, що відповідно до статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», дитячі іграшки м'які та дитячі іграшки гумові надувні, внесені до переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну або поверненню.

☝️ Вимоги до виробників, імпортерів іграшок, до матеріалів, з яких вони виготовлені, викладено у Технічному регламенті безпечності іграшок, розробленому на основі Директиви 2009/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 18.06.2009 про безпеку іграшок.

🔎 При купівлі іграшки в магазині або на ринку рекомендуємо звернути увагу на наявність такої інформації:
📌 артикул / штрих-код іграшки (або інший елемент для відстеження);
📌 знак відповідності технічним регламентам у формі незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника;
📌 назва та адреса виробника (у тому числі – дозволяється англійською мовою на пакуванні);
📌 назва та адреса імпортера /уповноваженого представника;
📌 дата виготовлення (у форматі «місяць-рік»);
📌 термін придатності;
📌 графічний попереджувальний символ позначення віку у вигляді кола, в якому намальований контур обличчя та вказана вікова група. Цей символ являє собою окружність та перехресну риску, що мають бути червоними на білому фоні, а віковий діапазон (0-3) та обличчя повинні – чорними. Розмір символу не повинен бути меншим у діаметрі за 10 мм. Наявність символу попередження щодо віку є недостатньою - він повинен супроводжуватися короткою вказівкою на конкретну небезпеку, якщо така іграшка використовується дітьми віком молодше 36 місяців.
📌 фраза «Детальну тех. інформацію див. на диспенсері (дисплеї) / в інструкції».

🔖 До іграшки обов’язково додається інструкція з експлуатації, схема користування, які надруковані на упаковці, на окремому листі або у вигляді брошури. В інструкції, схемі по користуванню іграшками, іграми або на споживчій упаковці повинні бути вказані правила та види обробки іграшок - (миття, чищення, дезінфекція та їх утилізація в разі потреби).

☝️ Відповідальність за якість та безпечність іграшок несе суб’єкт господарювання. Державний нагляд (контроль) в даній сфері здійснює Держпродспоживслужба та її територіальні органи.
​#безпечність_харчових_продуктів

🔎 Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів, що наразі в Україні діють певні спрощення для виробників харчових продуктів стосовно маркування продукції власного виробництва внаслідок вимушених змін рецептури, які пов’язані з відсутністю або недостатністю відповідної сировини, на період дії воєнного стану.

📝 З метою забезпечення продовольчої безпеки держави та застосування ризик-орієнтованого підходу при здійсненні заходів державного контролю за харчовими продуктами, кормами та іншими товарами Уряд ухвалив Постанову від 03.03.2022 №186 «Деякі питання маркування харчових продуктів в умовах воєнного стану», якою передбачено, що на період дії воєнного стану:
🖌️ обов’язкова інформація про харчовий продукт, що зазначається на його маркуванні відповідно до статті 6 Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів” (крім інформації, яка зазначається відповідно до пунктів 1, 5 і 6 частини першої статті 6 зазначеного Закону), може відрізнятися від фактичних параметричних значень цього продукту;
🖌️ обов’язкова інформація на маркуванні харчового продукту, яка зазначається відповідно до пункту 3 частини першої статті 6 зазначеного Закону, може відрізняється від фактичного складу цього продукту. При цьому споживача необхідно у будь-який можливий спосіб поінформувати про наявність речовин у харчовому продукті, які можуть спричинити алергічні реакції або непереносимість.

☝️ Отже, Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів, що наразі обов’язковою і виключно достовірною інформацією на маркуванні харчового продукту є:
✔️ назва харчового продукту;
✔️ кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання;
✔️ мінімальний термін придатності або дата "вжити до";
✔️ перелік речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість (за наявності).
​#знай_свої_права

👔👚 Правилами побутового обслуговування населення передбачено, що під час приймання виробу до хімічного чищення виконавець оглядає кожний виріб у присутності споживача для визначення можливості його обробки, встановлення ступеня зносу, виявлення наявних дефектів (плям), що не видаляються під час хімічного чищення, тощо. Виконавець зобов’язаний:
🔹 попередити споживача про можливу усадку виробу і проявлення після обробки прихованих дефектів;
🔹 відпороти фурнітуру та матеріали оздоблення, якщо виникають сумніви щодо збереження їх якості після обробки;
🔹 проводити маркування виробу шляхом нанесення (прикріплення) позначки.

🔖 Приймаючи річ в хімчистку, суб’єкт господарювання зобов'язаний видати документ - квитанцію, яка є Вашим договором з підприємством побутового обслуговування.

✍️ Перш, ніж підписувати видану квитанцію, варто уважно вивчіть її зміст і звернути увагу на наявність такої інформації:
✔️ найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання;
✔️ прізвище, ініціали, адреса і телефон замовника;
✔️ вид послуги (роботи);
✔️ найменування виробу, його колір, склад, комплектність, фурнітура,
✔️ ступінь зносу виробу;
✔️ дата прийому замовлення і термін його виконання;
✔️ вартість послуги.

📝 При оформленні замовлення замовник своїм підписом підтверджує згоду щодо вартості виробу, відсотку зносу, виду обробки, наявних дефектів, а також ознайомлення його про можливість проявлення прихованих дефектів та усадки виробу після обробки.

Уважність замовника і виконавця послуг при прийманні речей у хімчистку мінімізує вірогідність виникнення неприємних ситуацій.

☝️ У випадку, якщо ваші права споживача порушено і суб’єкт господарювання не враховує ваші законні вимоги – звертайтесь до Держпродспоживслужби та її територіальних органів.
​#безпечність_харчових_продуктів

🐟 З огляду на те, що частина звернень громадян до Держпродспоживслужби стосується випадків, пов’язаних із придбанням живої риби, нагадуємо споживачам та суб’єктам господарювання, що гарантія безпечності харчових продуктів досягається сумлінним виконанням норм чинного законодавства.

☝️ Звертаємо увагу, що кожна партія живої риби має надходити у точки продажу з супровідними документами, а законними місцями для торгівлі живою рибою є:
📍 магазини, супермаркети, тощо де за безпечність харчових продуктів відповідає адміністрація закладу;
📍 ринок або торгівельний майданчик, де є державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи яка здійснює обов’язковий державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпечністю продукції, що реалізується;
📍 ярмарки, дозволи на проведення яких надають органи місцевого самоврядування та мають забезпечувати дотримання вимог законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» і «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

✔️ Реалізуючи живу рибу, оператори ринку повинні бути забезпечені повним комплектом санітарного одягу. Кожен працівник повинен мати особисту медичну книжку встановленого зразка з відміткою про проходження медичного огляду не рідше одного разу на рік.

Не підлягає продажу жива та охолоджена риба з ознаками паразитологічних захворювань, з каламутним слизом, кислуватим запахом, тьмяною лускою, каламутними запалими очима.
​#знай_свої_права

Законом України «Про звернення громадян» передбачено, що громадяни мають право звернутися до підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

📝 Споживачі можуть надавати свої скарги і пропозиції закладам в такі способи:
🖌️ відправити звернення в письмовому вигляді на поштову адресу суб’єкта господарювання;
🖌️ телефонувати на гарячу лінію торговельного закладу чи закладу надання послуг;
🖌️ залишати відгуки на офіційному вебсайті, сторінці в соціальних мережах чи в профілі в Картах Google торговельного закладу чи закладу надання послуг або на спеціалізованих незалежних вебсайтах з відгуками (форумах).

☝️ У випадку, якщо адміністрація закладу на скаргу не реагує або не вдалось досягти згоди - споживач має право звернутися до територіальних органів Держпродспоживслужби за місцем знаходження суб'єкта господарювання, або направити офіційне звернення в Держпродспоживслужбу одним із таких способів:
📌 заповнити форму на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби;
📌 написати листа на електрону пошту econsumer-info@dpss.gov.ua;
📌 направити скаргу на поштову адресу: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1.
🗣Держпродспоживслужба вкотре інформує, що з метою усунення надмірного тиску на бізнес Урядом прийнято рішення щодо відміни державного регулювання цін на товари, що мають істотну соціальну значущість та товари протиепідемічного призначення шляхом декларування зміни роздрібних цін у разі їх збільшення на 5 і більше відсотків.
​#безпечність_харчових_продуктів

🧃🍼 Виготовлення і продаж харчових продуктів для найменших споживачів потребує особливої уваги та педантичності як з боку виробників та реалізаторів, так і з боку покупців цього товару.

☝️ Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів та операторів ринку - на дитячому харчуванні окрім обов’язкової інформації про харчовий продукт, визначеної Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» має бути вказана додаткова інформація, зокрема:
🔸 поряд з назвою зазначається - вік дитини, з якого вона може споживати такий продукт;
🔸 особливі харчові потреби, функціональні стани та/або захворювання, за наявності яких рекомендовано вживати такі харчові продукти;
🔸 інформація про спосіб приготування та/або використання такого харчового продукту і попередження про небезпеку для здоров’я дитини у разі невідповідного приготування або зберігання, а також, якщо це має значення, - позначка щодо важливості дотримання цього способу;
🔸 обов’язкова розширена інформація про поживну цінність, що має додатково включати кількість кожної мінеральної речовини (крім молібдену) і кожного вітаміну, а також - кількість холіну, інозитолу та карнітину;
🔸 інформація про вміст вітамінів і мінералів, яка виражається як відсоток відповідних референсних величин споживання;
🔸 інформація про безумовну перевагу грудного вигодовування;
🔸 маркування, представлення та реклама дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування не повинні містити слова "гуманізований", "материнський", "адаптований" або будь-які однокореневі слова чи похідні від них будь-якою мовою.

📝 Повний перелік обов’язкової додаткової інформації про дитяче харчування визначено статтею 6-1 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
​#знай_свої_права

📲 Останнім часом на адресу Держпродспоживслужби все частіше надходять скарги споживачів щодо товарів, придбаних в мережі Інтернет на платформах спільного доступу (в соціальних мережах) або на торговельних майданчиках (дошки оголошень).

💻 Платформи спільного доступу і дошки оголошень в мережі Інтернет є сторінками для розміщення оголошень, у тому числі і оголошень фізичних осіб (громадян), які не є суб’єктами господарювання.

☝️ Звертаємо увагу споживачів на те, що Держпродспоживслужба наділена повноваженнями перевіряти додержання вимог нормативно-правових актів щодо безпечності продукції, а також правил торгівлі та надання послуг тільки щодо суб’єктів господарювання.

📝 Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є:
✔️ господарські організації – юридичні особи, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку, та мають найменування, яке містить інформацію про його організаційно-правову форму (ТОВ, ПП, АТ, ПАТ тощо);
✔️ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ФОП).

☝️ Отже, у випадку придбання громадянином товару чи замовлення послуги у іншої фізичної особи, їх взаємовідносини не підпадають під регулювання Закону України «Про захист прав споживачів», і у Держпродспоживслужби відсутні правові підстави для вжиття будь-яких заходів до таких продавців.

Держпродспоживслужба закликає споживачів свідомо підходити до вибору товару і замовлення послуг, оскільки повноваження із захисту прав споживачів Держпродспоживслужби поширюються тільки на діяльність продавців, зареєстрованих в установленому порядку та які працюють офіційно, відповідно до вимог законодавства.